День 20. Міні-лекція на тему "Навички ділового спілкування"

  Оскільки жовтень насичений місяць святами ділової тематики - я вирішила, що буде корисним провести міні-лекцію про навички ділового спілкування, адже кожна людина повинна керуватись правилами етикету, якщо вона пранує комунікувати у вищому суспільстві. 

Мета: навчитися поєднувати теоретичні та практичні аспекти ділового спілкування задля встановлення рівня суб’єкт-суб’єктних, партнерських відносин як найбільш сприятливих для вирішення ділових завдань в умовах розвитку сучасних демократичних процесів в суспільстві;  переводити досвід спілкування на рівень теоретичного осмислення, спираючись на отриманні знання;  розвивати комунікативну компетентність через застосовування отриманих знань та комунікативних навичок з сучасного ділового етикету,  володіння засобами вербального і невербального спілкування, прийомами ведення індивідуальної бесіди, а також формами колективного обговорення ділових проблем; формувати і запроваджувати комунікативні стратегії на основі      принципів діалогічності як дієвого способу  пошуку спільних рішень і дій в професійній діяльності сучасних фахівців.

Самоаналіз виховної години:

1. Організація:

Учні заздалегідь були підготовлені до проведення заходу, приміщення забезпечене необхідним обладнанням. Захід проходив чітко та організовано. Злагодженість у проведенні заходу, раціонально використаний час.

2. Зміст:

Тема актуальна, логічність, послідовність, раціональність у доборі фактів, їх осмислення, глибина висновків. План підібраний змістовний.

3. Методика проведення:

Я враховувала вікові особливості учнів, тому під час мого виховного заходу були проведені такі види діяльності як: лекція, обговорення проблемних ситуацій та питань, приклади з життя.

4. Атмосфера під час виховного заходу була абсолютно не напружена, але деякі учні були дуже шумні – заважало іншим учням зосередитися і висловлювати свої думки.

5. Загальні висновки, рекомендації.

   На моя думку, тема була розкрита повністю, мета заходу була досягнута. Виховний захід пройшов вдало, учні, комунікабельні, охоче приймали участь в обговоренні проблемних питань, виконували всі поставлені перед ними завдання.

   Я вважаю, що кожен став більш просвітлений щодо навичок ділового спілкування та зміг віднайти свій тип співрозмовника. Тепер учні будуть краще орієнтуватись як вести ділову бесіду та що потрібно зробити аби покращити свої навики.

   Сьогодні я відвідава урок Всесвітньої історії

   Тема уроку: Спроби перегляду повоєнних договорів у 20-х р. ХХ ст.

   Мета уроку: пояснити незадоволення окремих країн післявоєнним поділом територій та описати хід перегляду домовленостей у повоєнному світі.

   Урок розпочався з вивчення нового матеріалу, адже на минулому уроці учні писали самостійну роботу і домашнім завданням було проаналізувати основні помилки.

   Виклад нового матеріалу відзначається логічністю, вмілим виділенням головного, істотного. Викладач розкриває зміст теми цікаво, доступно, з наукових позицій. Новий матеріал вивчається в процесі роботи учнів у малих групах, яка має творчий пошуковий характер і встановлює між предметні зв’язки з історією. До основних висновків учні приходили самі, а викладач  при цьому зберігав керівну роль.
x

    Цей етап вчитель урізноманітнив свою розповідь роботою з атласом, де потрібно було віднайти основні місця реалізаці планц Юнга, та вправою "З'єднай пари" на запам'ятовування дати. Також вчитель запропонував до перегляду відео на тему "Secrets of World War".

   Використання наочності  на уроці, зокрема малюнків і плакатів та документів  дозволило не тільки доступно викласти новий матеріал і закріпити його, але і зекономити час на вироблення прак­тичних умінь і навичок у учнів на самому уроці.

 Цей урок відзначився також груповою формою роботи. Теми для обговорення в групах та дискусії (учні об'єднуються в 3 групи):

Які рішення міжнародних конференцій, положення укладених угод і пак¬тів сприяли поліпшенню міжнародної ситуації в 1920-ті рр., а які посилювали міжнародну напругу?

Які міжнародні угоди й ініціативи стали підґрунтям для реваншизму й зростання впливу нацизму в Німеччині?

Як Ви вважаєте, чи були в 1920-ті рр. реальні можливості запобігти розв'язанню нової світової війни?

    Підсумок уроку - фронтальне опитування:

1. У чому полягала проблема репарацій після Першої світової війни?

2. З якою країною Німеччина підписала в 1922 р. свій перший міжнародний договір?

3. Які дві країни стали ініціаторами підписання пакту Бріана-Келлога?

4. Назвіть головні положення Рапалльського договору.

5. Чому Генуезька конференція завершилась фактично безрезультатно?

6. Назвіть основні рішення Лозаннської конференції.

7. Які основні положення передбачав план Дауеса?

  Постановка викладачем  питань стимулює  розвиток розумових сил, не налаштовує на заучування, збуджує думку, виховує інтерес до навчання. Питання, які задає викладач, вимагають вдумливого читання, розуміння та осмислення матеріалу, але не його механічного заучування. Викладач  направляє хід думки учнів таким чином, щоб вони активно, зосереджено намагались побачити невидиме, зрозуміти скрите, розглянути нез­вичайне у звичайному, тому що зустрічається на кожному кроці (розумова активність). Види роботи відпові­дали віковим особливостям учнів, дозволили викладачу  активізувати їх навчальну діяльність, що в кінцевому підсумку стало результатом того, що учні були не пасивними слухачами, а активними учасниками.