среда, 1 мая 2019 г.

Як формують репрезентативну вибірку?

     Значна частина статистичних досліджень пов'язана з описом великих сукупностей об'єктів. Якщо цікавлюча нас сукупність дуже чисельна або її елементи малодосяжні або існують інші причини, що не дозволяють вивчати відразу всі її елементи, то звертаються до вивчення якоїсь частини цієї сукупності. Така частина сукупності вибрана для повного дослідження усіх елементів називається вибіркою або вибірковою сукупністю, а уся множина досліджуваних елементів називається генеральною сукупністю.

     Вибірка буде репрезентативною, якщо відбір елементів у вибірку проводиться випадково. Це означає, що всі елементи генеральної сукупності мають однакову вірогідність потрапити у вибірку.

     ВИБІРКА РЕПРЕЗЕНТАТИВНА — відібрана за принципами випадковості частина сукупності (тестованих), яка з певною точністю відтворює всю генеральну сукупність за складом тестованих та їхніми основними статистичними характеристиками (середнім балом, часткою успішних або помилкових відповідей тощо).

     Таким чином, для того щоб провести обстеження великої сукупності, наприклад, усіх студентів України, необхідно зробити вибірку із великої почаė ткової сукупності, наприклад, усіх студентів міста Кривий Ріг, обстежити цю вибірку. Після цього необхідно з'ясувати як інформація, отримана від вибірки може бути використана для вивчення великої початкової сукупності усієї країни.

     У більшості статистичних досліджень потрібно з деякої генеральної сукупності сформувати вибірку згідно заданим показникам адекватності. На підставі властивостей випадкової вибірки і висунутого критерію ефективності необхідно оцінити вибіркові статистичні характеристики. По вибірковим характеристикам наеобхідно методом математичної індукції зробити висновок про характеристики усієї генеральної сукупності досліджуваних об'єктів.

    Процес формування вибіркової сукупності в повністю можна описати за допомогою таких п'яти характеристик.
1. Кількість ступенів відбору.
2. Тип виділених об'єктів репрезентації при переході від од­ного ступеня відбору до іншого.
3. Тип районування виділених об'єктів репрезентації на про­міжних ступенях відбору.
4. Способи відбору об'єктів репрезентації та одиниць спосте­реження на кожному ступені.
5. Розмір та обсяг вибіркової сукупності (кількість одиниць спостереження, відібраних на останньому ступені відбору)

    Ступінь відбору
    Об'єкт репрезентації слід відрізняти від одиниці спостережен­ня.

    Об'єктами репрезентації називають елементи вибіркової сукупності, тобто територіальні спільноти та організації, в яких, у свою чергу, концентруються одиниці спостереження.

    Одиниці спостереження — це елементи сформованої вибіркової сукуп­ності, які безпосередньо є джерелом соціальної інформації. І об'єк­ти репрезентації, і одиниці спостереження становлять соціальні об'єкти, яким властиві характеристики, що є суттєвими для пред­мета конкретного дослідження. Об'єкт репрезентації та одиниці спостереження можуть збігатися й відрізнятися

    Виділяють два типи об'єктів репрезентації: політико-адміністративні одиниці (область, різні види населених пунктів, сільра­ди тощо) і промислові та сільськогосподарські підприємства, уста­нови, заклади освіти тощо. На кожному проміжному ступені відбо­ру процес виділення об'єктів репрезентації починається з групу­вання їх за певними ознаками у типологічні групи, з яких виді­ляються один або кілька найтиповіших представників. 

    Під спо­собом районування виділених на проміжних ступенях відбору об'єктів репрезентації розуміють алгоритми або методи типологізації їх (або одиниць спостереження) у групи, з яких відбира­ють найтиповіших представників.

    Тип відбору об'єктів репрезентації та одиниць спостереження:
  • Під ви­падковим відбором одиниць сукупності будемо розуміти відбір, за якого кожна одиниця генеральної сукупності матиме однакову або майже однакову ймовірність потрапити до вибіркової сукуп­ності. 
  • Невипадковим (спрямованим) будемо називати відбір, за якого одиниці вибіркової сукупності відібрані за певним кри­терієм. Випадкові та невипадкові типи відборів мають кілька видів. Коротко охарактеризуємо кожний з них.
  • Імовірнісні відбори. Під імовірнісними розуміють відбори, за яких, по-перше, кож­на одиниця генеральної сукупності зберігає рівну або майже рівну ймовірність бути відібраною до вибіркової сукупності і, по-друге, сформована таким чином вибіркова сукупність має бути досить великою за обсягом.
  • Районований відбір. Одним із видів випадкового відбору є районований відбір. Теорія та практика вибіркового методу свідчать, що ймовірніс­ний відбір використовується порівняно рідко (лише у 8 % загаль­ної кількості типів відборів), оскільки, з одного боку, в більшості випадків його можна помітно поліпшити, виходячи з економіч­них критеріїв, а з іншого — дуже часто його просто неможливо застосовувати. 
  • Гніздовий відбір. Під гніздом розуміють проміжний об'єкт дослідження, який відбирається на кожному ступені і є висхідною сукупністю для наступного відбору. Гніздами можуть бути різні одиниці відбору, починаючи з міста, району і закінчуючи виробничими бригада­ми, сім'ями та ін. 
  • Систематична вибірка — це, як правило, вибірка з різних алфавітних списків, картотек тощо. Відбір одиниць відбувається через один і той самий інтервал (крок) у вихідному алфавітному чи пронумерованому списку, до того ж номер у списку, з якого починається відбір, визначається випадково.
  • Квотний відбір. Найпоширенішим серед невипадкових методик формування вибіркової сукупності є квотний відбір. Відбір за квотами передбачає наявність статистичних даних за низкою сут­тєвих або корелюючих з ними характеристик генеральної сукуп­ності. Відповідно до складу генеральної сукупності встановлю­ють квоти для певних суттєвих ознак (переважно соціально-де­мографічних). У такий спосіб намагаються досягти адекватності вибіркової та генеральної сукупностей.

     Таким чином, найважливішою властивістю статистичної обробки даних є проблема репрезентативності вибірки. Вибірка повинна адекватно відображати властивості генеральної сукупності. Репрезентативна вибірка гомоморфна генеральній сукупності. В забезпеченні репрезентивності вибірок слід виходити з вивчення властивостей генеральної сукупності. Репрезентативність вибірки досягається випадковістю відбору, коли кожний елемент генеральної сукупності має однакову ймовірність бути відібраним. При оцінюванні репрезентабельності вибірки враховується те, яким чином отримана вибірка, і те, яку кількість показників генеральної сукупності "перекривають" показники вибірки.

Першоджерела:
1. https://studfiles.net/preview/5835478/page:7/2. В.П Авраменко, П.Ċ.Ткаченко  О.В. Попов / Харківський національний університет радіоелектроніки, Харків. - М: Формування репрезентативних вибірок для статистичних досліджень. Режим доступу: file:///C:/Users/HELGA/Downloads/zhups_2011_2_21.pdf3. https://pidruchniki.com/81130/sotsiologiya/reprezentativni_nereprezentativni_vibirki