День 16. Проведення уроку з інформатики

Самоаналіз проведеного уроку з інформатики на тему: 

"Професії майбутнього – аналіз тенденцій на ринку праці. Роль інформаційних технологій в роботі сучасного працівника."

   Мета:

 навчальна: сформувати уявлення про професії майбутнього – аналіз тенденцій на ринку праці, роль інформаційних технологій в роботі сучасного працівника;

 розвивальна: розвивати логічне мислення, пам’ять; формувати вміння узагальнювати;

 виховна: виховувати інформаційну культуру, виховання уміння працювати в групі; формування позитивного ставлення до навчання.

1) Мій урок відповідає актуальному календарно-тематичному плануванні з інформатики та тема уроку затверджена вчителем інформатики (Гойденко Ю.В.)

2) Навчальні, виховні та розвиваючи завдання були в повній мірі розкрито та виконано на уроці

3) Зміст уроку визначено відновідно до постанови Міністерства освіти щодо того, що має знати учень, вивчаючи цю тему

4) Найсуттєвішим на уроці було донести школярам важливість вміння користуватися програмними засобами ,адже в наш час кожна професія так чи інакше пов'язана з комп'ютером та іншою технікою.

5) Структура уроку визначалася відповідно до посібника Лов'янової І.В. з рекомендаціями щодо типів уроку.

6) На уроці було використано такі методи та засоби: фронтальне опитування

7) На уроці домінували такі форми роботи: робота в малих групах

8) Знання учнів оцінено відповідно до норм оцінювання, активність та рівень виконання завдань кожного учня були враховані при виставленні оцінок. Також було нагороджено творчий вияв учнів високою оцінкою та добровільне бажання до індивідуальної роботи

9) Домашнє завдання було диференційоване: основний обсяг - для всіх учнів, одна вправа - для допитливих, одна вправа - для невстигаючих. Складність домашнбого завдання була така ж, як і на уроці, але для допитливих учнів вона була підвищена.

10) На мою думку, ми витратили багато часу на організаційний момент, адже учні були на репетиції до Дня вчителя і довго не могли прийти до робочої атмосфери. 

Сьогодні я відвідала урок біології
Тема уроку: Сучасні погляди на систему еукаріотичних організмів
Мета уроку: розглянути сучасні погляди на систему еукаріотів з поділом на п'ять основних супергруп: Екскавати, Амебозої, Опістоконти, Архепластиди.
Ключові компетентності: спілкування державною мовою, наукове розуміння природи, здатність застосовувати його в практичній діяльності, здатність до пошуку та засвоєння нових знань, уміння формулювати гіпотези, аналізувати, формулювати висновки.

Урок розпочався з опитування учів:

1. У чому полягає принципова різниця між прокаріотичними та еукаріотичними організмами?

2. Які групи еукаріотичних організмів вам відомі? До яких з них належите ви самі (вид Homo sapiens)?

3. Чи можливі, на вашу думку, значні зміни у систематиці живих організмів у наш час?

Виклад нового матеріалу відбувався шляхом розповіді учителя з елементами бесіди. Мова вчителя була спокійна та занадто монотонна, що дуже відволікало від нормального сприйняття та усвідомлення матеріалу.

Після розповіді вчитель одразу вирішив поставити запитання до класу, аби перевірити чи уважно її слухали протягом уроку:

1. Які основні супергрупи складають сучасну систему еукаріотичних організмів?

2. Завдяки яким дослідженням стало можливим встановити нові еволюційні зв’язки між групами організмів?

3. Дайте коротку характеристику і назвіть представників груп Екскавати, Амебозої, Опістоконти, Архепластиди та SAR.

Учні відповідали кволо, було помітно їх втому від одноматнітного тону вчителя. Загалом уроку пройшов нудно та стандартно.

День 15. Бесіда "Як управляти собою"

 Оскільки декілька днів назад в учнів виникла конфліктна ситуація за межами школи між однокласниками, я вирішила провести невеличку бесіду на тему: "Як управляти собою".

Мета:        

  навчальна 

- уточнити уявлення про настрій, почуття, емоції та їх вплив на здоров’я   людини, дати учням уявлення про роль позитивних емоцій у зміцненні здоров‘я,

- вчити розпізнавати позитивні, невизначені та негативні емоції, вчити дітей аналізувати свій внутрішній стан;

- вчити керувати емоціями;

- ознайомити з поняттям «стрес»;

- вчити дітей самостійно виходити з поганого настрою.

 розвиваюча 

- розвивати вміння підтримувати гарний та радісний настрій;

- сприяти розвитку емоційної сфери, логічного мислення на основі формування вмінь розпізнавати та визначати причини гарного і поганого настрою.                     

  виховна 

- виховувати бажання мати і примножувати позитивні емоції, прочуття, розпізнавати свої почуття під час спілкування з іншими людьми;

- виховувати стійке позитивне ставлення до себе й оточуючих;

- розвивати стресостійкість.

  Найважливішим меседжом на цій виховній годині стало донести школярам важливість стримувати свої негативні емоції, не вестися на провокації з боку інших учнів, бути мудрішими та вийти з ситуації з чистою совісттю та гарним настроєм.

 Під час проведення бесіди учні здогадалися які події цьому передували та були з опущеними очами, а отже дехто з них таки визнає свою провину та невміння керувати емоціями. На середину години учні відпустили свої тривоги та проникли теплою атмосферою тренінгу. 

  Особливо вдало та позитивно пройшлов акторський тренінг, де учні навчилися насміхатися не з кого-сь, а самі з себе. 

  Я вважаю, що бесіда пройшла успішно та кожен з учнів виніс для себе ідею стримання поганих емоцій та уміння перевернути все в позитивний напрям. 

     Сьогодні я відвідала урок правознавства.

Тема уроку: Народовладдя та народне волевиявлення

Мета уроку: ознайомити учнів з поняттям та формами народовладдя; розвивати вміння правильно застосовувати та пояснювати на прикладах юридичні терміни; розвивати вміння характеризувати народовладдя та його форми; виховувати повагу до демократії.

Основні поняття:     народовладдя, вибори, електорат, абсентеїзм.

Актуалізація опорних знань і вмінь учнів на уроці пройшла за допомогою бесіди:

1.  Пригадайте з курсу історії та курсу попереднього курсу правознавство, що означає слово «демократія». Де воно виникло?

2.  Охарактеризуйте поняття «народний суверенітет».

Учні давали відповідь одним реченням ланцюжком. Якщо виникали паузи, то всі записували в зошити відповідь, аби краще запам'ятати.

  Вивчення нового матеріалу розпочалося з розповіді учителя про поняття і основні риси народовладдя та види демократії. Мова його була плавною та чіткою, приємною на слух.

  Далі - робота в малих групах. Учням потрібно було визначити переваги і недоліки прямої та представницької демократії, висловити аргументовану точку зору, який вид демократії краще. На цьому етапі учні почали досить голосно обговорювати питання, що вчителя було майже не чутно.

  Наступним видом роботи була робота в парах над текстом. Учні опрацювували відповідний матеріал підручника, виписували до зошитів нові поняття, вчилися пояснювати поняття: виборче право, активне виборче право, пасивне виборче право, принципи виборчого права, електорат, абсентеїзм, виборчий ценз, прямі та непрямі вибори.

  Завданнями на закріплення були:

1) визначити поняття за описом;

2) встановити хронологічну послідовність етапів виборчого процесу.
  Учні досить швидко впоралися із завданнями, було видно, що учні полюблюбть профільні предмети та старанно вчаться. Урок був вдалим та насиченим на різні форми роботи та зміною акцентів.

День 14. Перевірка зошитів з математики

  У зв’язку з тим, що багато учнів не виконують завдання з математики та несерйозно відносяться до записів класних робіт, ми з вчителем-предметником вирішили виконати незаплановану перевірку зошитів.  

  Аналіз перевірки робочих зошитів показав, що існує певна система письмових робіт (домашніх та класних). Зміст робіт, їх складність не відповідають вимогам навчальних програм. Майже у всіх обсяг і характер домашніх завдань за рівнем складності не відповідає змісту вивченого матеріалу в класі.         В зошитах учнів прослідковується диференціація як класних, так і домашніх завдань, записуються види роботи, тема уроку. Приділяється певна увага зовнішньому вигляду зошитів, дотриманню норм єдиного орфографічного режиму. Всі зошити правильно підписані, але не всі обгорнуті. Оцінки за ведення зошитів давно не виставлені. Вчителі не звертають увагу на систематичність виконання домашніх завдань.
    Також в зошитах учнів допускаються певні порушення вимог до ведення зошитів з математики.
  Під час проходження практики мною були перевірені 23 зошитіи з математики.
  Під час перевірки зошитів виявилися такі результати:
· 3 учні мають високий рівень;
· 15 учнів мають середній рівень;
· 5 учнів мають достатній рівень.
  Більшість не стараються писати в зошитах каліграфічно та акуратно, роблять багато виправлень коректором та не користуються лінійкою й олівцем.

     Виставляючи оцінку за ведення зошита, я враховувала такі критерії: наявність класних та домашніх робіт, грамотність(якість виконання робіт),охайність, уміння правильно оформляти роботи( дотримання вимог орфографічного режиму).

   Також я зробила висновок про необхідність приділяти більше уваги записам учнів на своїх уроках та наголосити класному керівникові на проведення бесіди.

  Сьогодні я відвідала урок української мови.

  Тема уроку: Роль фразеологізмів у мовленні

  Мета уроку: навчальна: поглибити, удосконалити знання учнів із фразеології, визначити місце й роль фразеологізмів у мовленні; з'ясувати класифікацію фразеологізмів; сприяти вдосконаленню умінь і навичок учнів визначати синтаксичну роль фразеологізмів у реченні, тлумачити їх зміст;

Міжпредметні зв'язки: українська література, світова література, інформаційні  технології.

Урок розпочато з перевірки Д/З, де учням потрібно було розглянути репродукцію картини Марфи Тимченко "Сватання на Гончарівці" і скласти невеличку розповідь про зображуване на ній, використовуючи словосполучення: дати гарбуза, кров з молоком,підкошуються ноги, облизня спіймати.

    Актуалізація опорних знань відбулася за допомогою розгадування кросворду (ключове слово – « фразеологізми»).                   

    На етапі мотивація навчальної діяльності вчитель поставив проблемне питання:

Чи можна сказати , що наявність фразеологізмів у мовленні свідчить про мудрість та дотепність її носіїв?

    Етап вивчення нового матеріалу та закріплення його супроводжувався розповіддю вчителя, яка закріплювалась різними методами та формами роботи:

1.  Робота в парах (порівняти словосполучення І і II колонок та з'ясувати, чим вони відрізняються)

2.  Завдання « Поясни фразеологізм » (Записати фразеологізми в алфавітному порядку та пояснити їх значення)

3.  Робота з таблицею «Джерела української фразеології» (скласти зв'язну розповідь за нею).

4.  Робота з підручником (виконання вправи № 193 на ст.108

5.  Творче завдання (продовжити розповідь використовуючи фразеологізми) 

6.  «Мікрофон»

Загалом, сьогодні всі добре попрацювали, продемонстрували вміння аналізувати, творчо мислити, висловлювати власні думки. Цей урок точне буде вам у нагоді, адже учні розвивали творчі здібності, збагачували наше мовлення перлинами народної та літературної творчості.

День 13. Відвідування тренінгу "Нові закони правопису"

   Сьогодні мені пощастило побувати на тренінгу для учительського колективу на тему "Нові закони правопису" , який проводила учителька української мови та літератури. Я відмітила для себе багато цікавих змін, на які наш колектив реагував зовсім по-різному: одні правила сприймалися як очікувані, інші - викликали суперечність, подив та іронічні вислови.

   Отож, хочу поділитися "нашумівшими" змінами:

1) Фемінітиви. Утворення жіночих форм іменників, які раніше існували в чоловічому роді, тепер правило, а не просто забаганки феміністок 
БУЛО : Автор, директор, міністр, майстер, філолог, член, пілот 
СТАЛО:  Авторка, директорка, міністерка, майстриня,  філологиня, членкиня, пілотеса 

2) Вживання літери «и» на початку слова. Це, власне, компроміс із правописом 1928 року, який передбачав вживання літери «и» на початку слів.
БУЛО : ірій, ірод 
СТАЛО: ирій та ірій, ирод та ірод 

3) «Т» замість «ф». Пропонується кілька варіантів написання слів грецького походження, де зазвичай звук [th] передають літерою «ф». Тепер можна використовувати букву «т» замість «ф». 
БУЛО : Кафедра, міфологія, ефір, Афіни, анафема 
СТАЛО: Катедра і кафедра, мітологія і міфологія, етер і ефір, Атени і Афіни, анатема і анафема 

4) Зроби павзу. У словах, запозиченнях із давньогрецької мови, буквосполучення «au» тепер можна передавати не тільки через «ау», а і як «ав».
БУЛО :  Пауза, фауна, аудиторія, аудієнція, лауреат 
СТАЛО: Павза і пауза, фавна і фауна, авдиторія і аудиторія, авдієнція і аудієнція, лавреат і лауреат 

5) Йотування повертається. Звук [j] у сполученні з голосними буде передаватись тільки буквами «є», «ї», «ю», «я». 
БУЛО : Проект, проекція, фойє
СТАЛО: Проєкт, проєкція, фоє

Тож беремо на замітку та вживаємо слова правильно, навіть якщо деякі з них ріжуть око та дивакувато звучать!

  Також сьогодні я відвідала урок зарубіжної літератури.

  Тема уроку: Специфіка переходу від романтизму до реалізму. Романтизм у Німеччині. Ернст Теодор Амадей Гофман: віхи мистецького шляху

 Мета уроку: формувати компетентності: предметні (розуміння романтизму як напряму світової літератури; знання особливостей німецького романтизму, специфіки переходу від романтизму до реалізму, біографії Е. Т. А. Пэфмана; критичне мислення; мовлення; естетичний смак); ключові (уміння вчитися: прагнення нових знань; навички узагальнення й систематизування вивченого матеріалу, сприймання на слух матеріалу; зацікавленість світовою літературною спадщиною; інформаційну: уміння знаходити потрібну інформацію, опрацьовувати та презентувати її; загальнокультурну: високі моральні якості особистості; прагнення збагатити свій світогляд; читацьку активність).
   Міжпредметні зв'язки: всесвітня історія, інформатика

  Перевірка домашнього завдання вчитель організував за допомогою “Методики взаємозапитань”. Суть в тому, що учні ставлять одне одному запитання й відповідають на них. Коли школярі не зважили на якісь важливі деталі, запитання формулював вчитель.

  Далі ми прослузали повідомлення учнів (за випереджальним домашнім завданням учень розповів про події в Німеччині на межі ХVIII-ХІХ ст.) Інші учні занотовували основну хронологію в зошитах, за чим слідкував вчитель.

Далі проводилася робота з епіграфами: учням пропонувалося звернути увагу на невеличкі епіграфи й висловити свою думку про кого в них ідеться? 

  Узагальнити знання вчитель вирішив за таким алгоритмом

1. Складання опорного конспекту (запис до зошитів)

2. Складання сенкана “Е. Т. А. Гофман”.

Реалізація цих завдань видалася досить цікавою, адже в 10-му класі є дві учениці, які пишуть власні вірші, тож їм припало до душі це завдання.

  Особливим на цьому уроці було домашнє завдання: прочитати повість-казку Е. Т. А. Гофмана “Крихітка Цахес, на прізвисько Циннобер”, застосовуючи “Щоденник подвійних нотаток”.

  Примітка. Методика “Щоденник подвійних нотаток” допомагає читачеві тісніше пов’язати текст із власним досвідом та допитливістю. Зошит поділяють на два стовпці. У перший записують фрази, що найбільше вразили у тексті, у другий — міркування щодо цього фрагмента.

День 12. Відвідування уроків

  Вчора був насичений день, тож сьогодні я вирішила взяти відпочинок і просто відвідати уроки, адже всім нам відомий синдром емоційного вигорання - недуга, на яку, на жаль, не завжди звертають уваги. Люди часто не вважають за потрібне починати лікування. Вони думають, що їм просто досить трохи «напружитися» і доробити нарешті ту роботу, яка застопорилася, всупереч перевтомі і душевному занепаду. І в цьому полягає їхня головна помилка.

  У разі, коли діагностується синдром психічного вигорання, перше, що необхідно зробити, - це сповільнитися. Не те щоб витрачати на виконання роботи ще більше часу, але робити між окремими завданнями великі перерви. А під час відпочинку займатися тим, до чого прихильна душа.  

  Я вважаю, що робота, яку ми виконуємо "через силу" не приносить ніякої користі ні там, ні оточуючим, тож - оголошую День відновлення емоції!

1 урок, який я відвідала - фізика.

Тема уроку: Швидкість руху. Середня та миттєва швидкості

Мета уроку: Сформувати знання учнів про прямолінійний рух, швидкість як фізичну величину; ознайомити учнів із середньою шляховою швидкістю, середньою швидкість переміщення та миттєвою швидкістю руху тіла.
На початку уроку вчитель перевірив домашнє завдання, викликавши одного учня, який розв'язав його правильно та зібрав щоденники у тих, хто прийшов без ДЗ, аби наступного разу учні відповідальніше поставилися до завдань.
 В процесі роз'язування учні знайшли помилку при обчисленні , що свідчить про те, що деякі учні уважно слідкували за записами.

 Після оголошення теми, вчитель почав виклад нового матеріалу, пропустивши єтап актуалізації та мотивації.

План вивчення нового матеріалу:

1. Рівномірний прямолінійний рух

2. Переміщення тіла у випадку рівномірного прямолінійного руху

3. Рівняння координати в разі рівномірного прямолінійного руху

4. Нерівномірний рух

5. Середня швидкість руху тіла

6. Миттєва швидкість руху тіла

Мова вчителя була чітка та виразна, його приємно було слухати. Деколи вчитель, аби зняти напругу тяжкої інформації з учнів, намагався жартувати. Це дуже вдала ідея, адже учні швидко приходять до тями та роблять паузи перед важливими термінами, що сприяє кращому усвідомленню матеріалу.

Наприкінці уроку для закріплення теоретичної інформації вчитель опитав учнів:

1. Що таке миттєва швидкість?

2. Що таке середня швидкість?

3. Для чого вводять поняття середньї швидкості?

4. Як обчислюють середню швидкість?

5. Що ми розуміємо під словами: «середня швидкість автомобіля дорівнює 70 км/год»?

6. Автомобіль проїжджав за кожну годину 80 км. Чи можна стверджувати, що його рух був рівномірним?

7. Опишіть нерівномірний рух, за якого кожні 4 хв. тіло проходить 400 м.

8. У якому випадку миттєва й середня швидкості рівні між собою?

На дошці після цього вчитель продемонстрував розв'язання задачі, щоб учні мали зразок в зошиті для розв'язання домашньої роботи.

   В цілому, урок пройшов на легкій ноті, був досить стандартним, але при цьому вчитель охопив основний матеріал та пояснив як його використовувати при розв'язуванні задач.

  2 урок, який я відвідала - біологія. 

  Тема уроку: Прокаріотичні організми: археї та бактерії. Особливості їхньої організації та функціонування.

  Мета уроку: розглянути особливості організації та функціонування архей та бактерій;

  Ключові компетентності: спілкування державною мовою, наукове розуміння природи, здатність застосовувати його в практичній діяльності, здатність до пошуку та засвоєння нових знань, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.

  Урок розпочався з фронтального опитування класу:

1. У чому полягає відмінність прокаріотів від вірусів?

2. Чим відрізняються прокаріоти від еукаріотів за будовою клітин?

3. У чому полягає позитивний і негативний вплив прокаріотів на життя та здоров’я людини?

  Новий матеріал подавався розповіддю учителя з елементами бесіди:

1. Особливості організації та функціонування архей

2. Особливості організації та функціонування бактерій

 Завершився урок опитуванням учнів, які на минулому уроці не виконали домашнє завдання, аби вони більш відповідально ставилися до завдань наступного разу:

1. За якими критеріями відрізняються домени Археї, Бактерії та Еукаріоти?

2. Які особливості будови і функціонування Архей та Бактерій?

3. Наведіть приклади негативного впливу бактерій на життя та стан здоров’я людини, тварин і рослин.

4. Яку користь можуть приносити бактерії людству? Наведіть приклади.

 Учні на уроці були мало зацікавлені інформацією та займалися своїми справами, на що вчитель майже не звертав увагу. Мова вчителя була досить нудною, можна було б викладати матеріал емоційніше. Загальна атмосфера була встрачена, адже не було духу єдності. Урок міг би бути кращим.

День 11. Проведення уроку з інформатики

Самоаналіз проведеного уроку з інформатики на тему: 

"Навчання в Інтернеті. Комп’ютерно-орієнтовані засоби планування, виконання і прогнозування результатів навчальної, дослідницької і практичної діяльності."

   Мета:
навчальна: сформувати поняття про навчання в Інтернеті, комп’ютерно-орієнтовані засоби планування, виконання і прогнозування результатів навчальної, дослідницької і практичної діяльності;

розвивальна: розвивати логічне мислення, пам’ять; формувати вміння узагальнювати;

виховна: виховувати інформаційну культуру, виховання уміння працювати в групі; формування позитивного ставлення до навчання.

1) Мій урок відповідає актуальному календарно-тематичному плануванні з інформатики та тема уроку затверджена вчителем інформатики (Гойденко Ю.В.)

2) Навчальні, виховні та розвиваючи завдання були в повній мірі розкрито та виконано на уроці

3) Зміст уроку визначено відновідно до постанови Міністерства освіти щодо того, що має знати учень, вивчаючи цю тему

4) Найсуттєвішим на уроці було розглянути переваги та недоліки дистанційної освіти, наголосити на важливість використовувати комп'ютерні засоби для навчальних цілей.

5) Структура уроку визначалася відповідно до посібника Лов'янової І.В. з рекомендаціями щодо типів уроку.

6) На уроці було використано такі методи та засоби: "мікрофон",робота з підручником, пошук в Інтернеті

7) На уроці домінували такі форми роботи: робота в парах.

8) Знання учнів оцінено відповідно до норм оцінювання, активність та рівень виконання завдань кожного учня були враховані при виставленні оцінок. Також було нагороджено творчий вияв учнів високою оцінкою та добровільне бажання до індивідуальної роботи

9) Домашнє завдання було диференційоване: основний обсяг - для всіх учнів, одна вправа - для допитливих, одна вправа - для невстигаючих. Складність домашнбого завдання була така ж, як і на уроці, але для допитливих учнів вона була підвищена.

10) На мою думку, зайвим було пояснення про призначення Prometheus, адже учнів не зацікавив цей засіб на необхідному рівні.

Також день примітний тим, що я ближче познайомилася з позаурочним життям учнівського колективу 10-го класу та з їхніми досягненням за допомогою виховної години "Світ моїх захоплень".

  Проведений час на цій годині був особливо цікавим та максимально сприйяв сдруженню колектива, адже багато хто з учнів розкрився по-новому в очах однокласників. Я дізналася які таланти мають школярі та які в них життєві досягнення у їх захопленнях. 

  Оскільки школа має економічний профіль, ми обговорили з учнями перспективи переходу хоббі в бізнес та можливі шляхи реалізації. Кожен учень висловив свої думки щодо майбутнього напряму у професії та розтлумачив яке місце займає в його житті саморозвиток.

   Загалом, я вважаю що година була корисної не тільки в рамках шкільної програми, але й дуже згуртувала школярів та наштовхнула на подальший саморозвиток своїх здібностей. 

   


Сьогодні я відвідала урок Історії України

   Тема уроку: Початок Української революції. Утворення Української Центральної Ради. М. Грушевський

   Мета уроку: Розібрати з учнями на рівні первинного сприйняття та усвідомлення основні події в Україні напередодні і початку Української революції 1917 р., з’ясувати та уяснити причини, характер, завдання й рушійні сили революції, обставини створення Центральної Ради, роль і значення політичних партій та Українського національного конгресу у боротьбі за автономію України, познайомитися з початком процесу українізації армії та створення вільного козацтва.

   Вчитель готує учнів до сприйняття нового навчального матеріалу, встановлюючи логічно послідовні зв’язки із попередньою темою у формі актуалізуючої бесіди:

·          Як вплинуло загострення кризових явищ в соціально-економічній політиці Росії в 1916 та на початку 1917 року на становище та настрої народних мас Росії й України?

·          Як реагували на зростаюче зубожіння трудящі маси України?

·          Чому Перша світова війна ще більше загострила протиріччя в російському суспільстві, особливо національне питання, спричинила зростання національної свідомості народів поневолених імперією?

·          Якими фактами можна підтвердити визрівання революційної ситуації в Росії на початку 1917 року?

·          Аргументуйте та підтвердіть прикладами активізацію діяльності українських політичних партій та громадських організацій у другій половині 1916 – на початку 1917 років.

     Учні в цей час відповідають, за бажанням, на запропоновані вчителем питання; виправляють помилки, неточності та доповнюють відповіді один одного.

     Вчитель  звертає увагу учнів та наголошує на тому, що вивчення нової теми розпочинається не лекцією вчителя з опорою на знання та роботу учнів,  а у формі уроку розбору матеріалу самими учнями за участю і під керівництвом учителя з метою уникнення переважно теоретичного подання матеріалу та надання переваги практично-пошуковим, командним (груповим), інтерактивним формам робот.

Вчитель створює проблемну ситуацію для уроку:

·         Чи могла ЦР стати вищим представницьким органом влади в Україні ще в березні-квітні 1917 р?

·         Які, на вашу думку, це мало б наслідки для державності України?

План   уроку

1. Лютнева 1917 р. революція в Росії й Україні.

2. Початок революції в Україні: причини, характер, завдання та рушійні сили.

3. Утворення Української Центральної Ради. М. Грушевський.

4. Українські політичні партії на початку революції.

5. Український національний конгрес та його рішення. Українізація армії. Вільне козацтво

Осмислення і попереднє узагальнення нових знань відбувається у формі короткої узагальнюючої бесіди з метою знаходження відповіді на проблемне питання уроку поставлене на початку заняття

   На етапі підведення підсумків уроку вчитель:

‒ визначає рівень досягнення мети, завдань та очікуваних результатів уроку;

   ‒ виставляє оцінки, визначає кращі відповіді, оцінює роботу учнів-консультантів, експертів, опонентів-критиків;

   ‒ відзначає найактивніших учнів, які приймали участь у дискусіях, висловлювали власні аргументовані судження, формували попередні висновки, знаходили правильну відповідь на проблемне питання уроку;

   ‒ називає недоліки й прорахунки, на які потрібно звернути увагу 

   ‒ дає рекомендації щодо покращення та вдосконалення роботи учнів 

Також примітним є те, що вчитель дає інструктаж 

                із домашнього завдання:                    

‒ пропонує учням доопрацювати навчальний матеріал, спільно розглянутий, розібраний та попередньо вивчений на уроці 

‒  роздає випереджаючі завдання учням-консультантам та експертам для підготовки до наступного уроку.