День 10. Філософський стіл "Прагнемо миру"

   З самого рання я прийшла до школи, аби налаштувати апаратуру та підготувати необхідні матеріалу до проведення шкільного свята "День Миру". 

   Мир на планеті – надзвичайно актуальна тема в усі часи. І це не дивно. Адже будь-яка людина, що загляне всередину себе, у свою душу, у свій розум, підтвердить, що зберегти мир іноді нелегко навіть у собі, що вже казати про стосунки між людьми (навіть близькими), а тим більше між країнами. Однак повинна ж бути в цього поняття якась основа, опорна точка, зміцнивши яку, цілком реально досягти стану миру всередині себе, а отже, принести його у своє оточення.

Сьогодні день присвячений тому, аби спробувати це з’ясувати.

   Друга виховна година, яку я запропонувала провести в класі - це філософський стіл "Прагнемо миру". 

   Мета: довести учням необхідність збереження миру в усьому світі,

показати масштаб небезпеки війни й можливості в її запобіганні; підвести учнів до усвідомлення зовнішньої політики української держави в зміцненні миру на планеті; розкрити взаємозв’язок участі у відстоюванні миру й готовності до захисту рідної землі; розвивати вміння аналізувати події, факти, історичні явища; формувати відчуття приналежності до України – мирної нації, усвідомлення вартості людського життя; виховувати почуття патріотизму, ціннісного ставлення до всіх держав, особистої відповідальності за мир у

всьому світі.

  Обладнання: паперові фігурки голубів, ручки, книга «Хрестоматія миру»,

ватмани, олівці, вирізані з паперу зірочки, відео та аудіофайли,

 Епіграф, який пронизував нашу годину:  

У кожного, ким би він не був, чим би він не займався,

є один борг, який потребує самовідданого й вірного

служіння: захищати мир.

Микола Тихонов

   На цьому заході я використала різні форми роботи з учнями: робота в грапах, усні відповіді з місця, робота в парах. Учні створили постери про те, як вони бачать мир, були розтлумачені такі поняття, як "мир", "війна". Знадано крилаті вислови та поезію, яка присвячена цій темі. 

   В цілому, учні були досить активними, проникненими почуттями гуманізму та жагою до мирного майбутнього. Видно, що тема миру в країні досить боляче сприймається у зв'язку з останніми подіями, тому під час проведення заходу не було правопорушників та учнів, які звертали на себе увагу, атмосфера була надихаюча та легка.
   Я думаю, що змогла достукатися до серця кожного учня та після такої години вони винесли для себе якість постулати про мирне життя.

     Сьогодні я відвідала урок Всесвітньої історії.  
  Тема уроку: Паризька мирна конференція 1919 року

  Мета уроку: 

• охарактеризувати зміст мирних договорів, які були укладені з переможеними державами після Першої світової війни;
• проаналізувати рішення Вашингтонської, Генуезької, Гаазької конференцій;
• визначити проблеми післявоєнного врегулювання, наслідки Першої світової війни;
• розвивати логічні та комунікативні компетенції учнів (вміння аналізувати, оцінювати, користуватися науковою термінологією, вміння працювати в групах, висловлювати свою думку, аргументувати);
• виховувати інтерес до вивчення всесвітньої історії.

Етап актуалізації опорних знань пройшов за методом «Мозковий штурм»:

1.  Які наслідки мала Перша світова війна для провідних країн світу, які проблеми накопичились у взаємовідносинах між провідними країнами світу?

2.  Чи була запропонована програма врегулювання повоєнних відносин?

Учні працювали в групах (за рядом розташування). Потім кожен учень ланцюжком відповідав одним реченням.

 План вивчення нового матеруалу:

1. Паризька мирна конференція.

2. Версальський мирний договір

3. Утворення та діяльність Ліги Націй

Весь матеріал вчитель супроводжував цікавими вправами та формами роботи, що активізувало увагу учнів та допомогло краще засвоїти необхідну інформацію.

Приклад завдань вчителя: 

Робота з документом

Ознайомтесь із змістом «14 пунктів» В. Вільсона та дайте відповіді на запитання.

Робота з підручником

Опрацювати текст підручника та заповнити таблицю

Проблемне питання

Чи можна Версальський мирний договір вважати перемир’ям, а не мирним договором?

Метод «Пошук інформації»

Учні об’єднуються у три групи і працюють зі змістом Версальського договору, з’ясовують ставлення до договору представників великих країн та визначають територіальні, військові та фінансово-економічні обмеження Німеччини. 

Робота з контурною картою

Позначте територіальні обмеження Німеччини.

Метод «Прес»

Вирішення проблемного завдання.

робота зі схемою «Структура Ліги Націй»

Метод «Займи позицію»

Д. Ллойд Джордж оцінив мандатну систему так: «Мандати є просто маскуванням для анексії». Висловіть аргументи «за» і «проти» цієї точки зору.

Вправа «Історичний портрет»

Впізнайте осіб, зображених на фото. Стисло прокоментуйте їх роль в роботі Паризької мирної конференції. Хто з них найбільш прихильно ставився до українського питання в ході конференції?.

Завершився урок бліц-опитуванням:

1.       Коли відбулась Паризька конференція?

2.       Назвіть три головні положення Версальського договору щодо Німеччини.

3.       Назвіть дві переваги і два недоліки Ліги Націй.

4.       Якими були причини розбіжностей між державами-переможницями на паризькій конференції?

5.       Чим «репарація» відрізняється від «контрибуції»?

6.       Які країни були постійними членами Ради Ліги Націй?

7.       Яку функцію виконувала Мандатна комісія при Ліги Націй?

Учні дуже чітко та активно відповідали на запитання, з чого можна зробити висновок, що нестандартні підходи до проведення уроку набагато краще сприймаються та відкладаються у пам'яті школярів. На мою думку, вчитель дуже професійно та відповідально ставиться до підготовки до уроку та має великий методичний досвід.