День 8. Спостереження за поведінкою на перерві

   Як правило, на початку навчального року класний керівник проводить спеціальні збори. Він докладно ознайомлює учнів з най­важливішими шкільними правилами та пояснює, як вони повинні поводитися на уроках і перервах, виконувати домашні завдання і брати участь у спільній роботі класу.

   Висування вимог спонукає учнів до аналізу своєї поведінки та переживання внутрішніх протиріч між рівнем поведінки, який є і який потрібен, що в решті решт стимулює їх роботу над собою. Необхідною передумовою формування учнівського колективу є ор­ганізація самоврядування в класі та їх поведінка.

   Отож, я вирішила перевірити чим займаються учні 10-го класу на перерві та як вони поводять себе один з одним та з іншими учасниками навчально-виховного процесу.

   Перерва триває в середньому 10 хв. У цей час за типом поведінки діти розділяються на такі групи: 

1) учні, які виконують домашнє завдання або готуються до наступного уроку(переважно ті, у яких середня оцінка 8 і вище);

2) учні, які проводять вільний час на вулиці або на коридорі, аби поспілкуватися та розважитись (переважна більшість);

3) учні, які просто сидять в класі майже всю перерву в наушниках;

4) учні, які займаються активом класу та іншими дорученнями класного керівника.

   Хоча 10 клас - майже найстарші в школі, але вони зовсім не зважають на поведінку інших школярів та не роблять необхідних зауважень. Проте всі учні ввічливі до вчителів, вітаються постійно та допомогають за необхідністю. 

   Звичайно, 10 клас дуже запальні щодо конфліктів і нерідко можуть влаштувати розбори один з одним, які можуть затягнутися на весь день, отож класний керівник проводить з ними досить багато часу. 

   Слід зауважити, що учні звикли реагувати лише на другий дзвінок на урок, на перший - немає реакції, що не виправдовується ніяким поясненням, адже це свідчить про погану дисциплінованість. 

   Отож, можна зробити висновок, що час, відведений на перерву, можна було використовувати продуктивніше та цікавіше. що надухнуло мене в подальшому провести виховну годину на тему: "Self-менеджмент" та "Як управляти собою".    

  1 урок, який я відвідала - геометрія. 

  Тема уроку: Монотонність і неперервність функцій. Парні і непарні функції

  Мета  уроку: ознайомити учнів з поняттям зростання функції, розуміти проміжки монотонності, користуючись графіком. Навчити досліджувати функцію на парність та монотонність і неперервність на заданому відрізку. Розвивати просторову уяву, логічне мислення, виховувати акуратність та зосередженість при виконанні досліджень та побудові графіків.

  Актуалізація опорних знань відбулася шляхом опитування учнів:

1. Дати означення функції

2. Як позначається функція, її складові?

3. Область визначення та множина значень функції

4. Яка область значень функцій, графіки яких зображено на рис. ?

  Учні відповідали не дуже активно й робили помилки, що свідчить про негарну підготовку до уроку. Але спільними зусиллями таки були дані всі відповіді.

  Протягом уроку було розглянуто зростання, спадання, парність  та  непарність  функції. Кожне визначення та правило відразу супроводжується прикладами вчителя та деяких учнів.

  Для закріплення нового матеріалу вчитель викликав до дошки учнів, які паралельно виконували завдання з різними числами, аби встигнути якнайбільше розв'язати вправ:

1. Знайти область визначення  функції
2. Дослідити  на  парність і непарність  функції
3. Побудувати  графіки  функції 

  Найбільше проблем в учнів виникло з останнім завданням. Було видно, що вчитель не приділив достатньо уваги побудові графіків, тому учні плутались в позначенням та не хотіли користуватися лінійкою для естетичного вигляду рисунку.

  На цьому уроці учні навчились визначати область визначення функції та область значення функції, виконувати дослідження функцій на монотонність та парність, вивчили послідовність даних досліджень, перевіряти правильність виконання завдань за допомогою графічної інтерпретації, будуючи графіки функцій на комп’ютері.

  На мою думку, цілі уроку були досягнуті на 60% за браком часу та слабкої підготовки до уроку.

  2 урок, який я відвідала - зарубіжна література.

 Тема уроку: Художній простір трагедії В. Шекспіра “Гамлет”: данське королівство як символ - Англія - золоті сторінки далеких епох.

 Мета  уроку: формувати компетентності: предметні (розуміння художнього простору трагедії В. Шекспіра “Гамлет”; усвідомлення головні лінії сюжетного розвитку трагедії; уміння розмірковувати над художньою деталлю; навички виразного декламування; естетичний смак); ключові (уміння вчитися: уміння критично осмислювати здобуту інформацію; комунікативну: навички ефективної роботи в групі; інформаційну: навички самостійного здобування й систематизування інформації; загальнокультурну: прагнення збагатити свій світогляд; читацьку активність).

Обладнання: портрет В. Шекспіра, видання його творів, ілюстрації до них, роздавальний матеріал.

  Перевірка домашнього завдання відбулася шляхом виразного читання учнями монологу Гамлета напам’ять та інтерактивним прийомом “Запитання — відповідь”:

· Що означають для Гамлета слова “Чи бути, чи не бути”?

· Стисло опишіть почуття Гамлета, викладені в цьому монолозі.

· За що картає себе Гамлет?

· Який із перекладів, на вашу думку, найточніше передає стан героя?

 Далі вчитель запропонував проаналізувати образи героїв літературного твору (робота в групах), що позитивно вплинуло на атмосферу уроку, адже нестандартні форми роботи 10-й клас сприймає з зацікавленістю. Всі уважно слухали завдання та активізували мислення й пам'ять.

  Узагальнення й систематизація здобутих знань розпочалася з постановки й розв'язання проблемного питання (запис до зошитів):

· Якими були шанси Гамлета на перемогу в боротьбі, яку він розпочав?

Кожен учень за своєю партою міркував над запитанням та формулював свою думку, таким чином розвиваючи вміння аналізувати та аргументувати свою точку зору.

  На підсумок уроку вчитель застосував інтерактивний прийом “Одне слово”, суть якого завершити речення одним словом. Опитування проводилося ланцюжком, таким чином весь клас переключив свою увагу та зосередився на пошуку влучного слова: “Данське королівство в трагедії В. Шекспіра “Гамлет” є втіленням...”.

   Загалом, урок був насичений нестандартними прийомами та формою роботи, що допомогло вчителю утримувати увагу учнів та охопити весь клас своїм зором.