З метою підвищення рівня навчального
процесу та відповідальності учнів за
навчання мною була проведена перевірка
учнівських щоденників.
Мета перевірки –контроль таких аспектів :
- наявність у щоденниках розкладу
уроків,відомостей про вчителів;
- заповнення титульної сторінки;
- регулярність записів домашніх
завдань;
- систематичність перевірки щоденників
класними керівниками;
- регулярність виставлення оцінок
вчителями;
- контроль класних керівників за
перевіркою щоденників батьками;
- охайність ведення щоденників.
Усього було перевірено 24 щоденників. Перевіркою встановлено, що учні 10-го класу майже не ведуть записи домашніх завдань, класний керівник періодично перевіряють щоденники,
записують не лише
зауваження ,але й заохочення. Переважна більшість
батьків не перевіряють щоденники своїх дітей, про що свідчать підписи
на щотижневих сторінках.
Вчителі-предметники майже не виставляють
у щоденниках поточні
оцінки та оцінки
за контрольні роботи, але скоріше за все це пов'язано з віком учнів та економічним профілем школи (в основному оцінки виставлені з цього профілю).
Перевірка учнівських щоденників
показала, що майже ніхто
з учителів-предметників не
виправляє орфографічні помилки,
які допускають учні у
записах, не домагаються чітких
і охайних записів , що
призводить до порушення
єдиних вимог писемного мовлення
в окремих щоденниках.
У багатьох учнів не заповнена перша сторінка з розкладом уроків, бо постійний розклад ще не вивішений в школі.
Отже, можна зробити висновок, що вчителі не вимагають
від учнів або
не контролюють процес записування
домашніх завдань, а вимог класного керівника
недостатньо. Є проблеми при оформленні титульної
сторінки, відомостей про
вчителів, запису розкладу уроків. Старшокласники, мабуть, несерйозно ставляться до такої ділової документації та не усвідомлюють необхідність в цьому.
1 урок, який я відвідала - фізика.
Тема уроку: Скалярні та векторні величини
Мета уроку: ознайомити учнів з математичним апаратом у курсі фізики,показати зв'язок фізики з математикою.
Урок розпочався з бесіди за питаннями:
1. Назвіть основні методи
фізичних досліджень. Наведіть приклади.
2. Наведіть приклади фізичних
моделей. Чому фізична модель – це ідеалізований об’єкт?
3. Назвіть основні одиниці СІ та
величини, для вимірювання яких вони слугують.
4. Які види похибок вимірювань ви
знаєте?
5. Як визначити випадкову похибку
вимірювання?
6. Чим визначається абсолютна
систематична похибка?
7. Що називають відносною
похибкою вимірювання?
8. Як правильно округлити й
записати результати вимірювань?
Учні відповідали не дуже активно, бо успішність з фізики у школі невисока, учнів цікафить інфий профіль. Вчитель намагався задавати додаткові питання, які могли б допомогти відповісти на поточні запитання. Але на половину запитань вчитель відповів самостійно, та запропонував записати відповідь в зошит аби краще засвоїти.
Протягом всього уроку вчитель ставив проблемні запитання, таким чином розкривавши план вивчення нового матеріалу та активізувавши увагу й мислення учнів:
- Чи відрізняються правила додавання (віднімання) векторів від правил додавання (віднімання) скалярних величин?
- Як визначити суму кількох векторів?
- Як визначити різницю двох векторів?
- Що вийде у результаті множення векторної величини на скалярну?
- Як знайти проекції вектора на осі координат?
Далі вчитель запропонував задачі за малюнками. Один учень працював біля дошки, інші на місцях.
На підсумок уроку вчитель провів фронтальне опитування:
1. Які фізичні величини називають
скалярними? векторними? Наведіть приклади. 2. Як знайти суму векторів?
різницю векторів? добуток вектора та скаляра? 3. Як знайти проекції вектора на осі
координат?
Загалом, урок пройшов плідно та досить наявно продемонстрував як пов'язана фізика з математикою та підкреслив важливість знань цих двох предметів.
2 урок, який я відвідала - хімія.
Тема уроку: Ковалентні карбон-карбонові
зв’язки у молекулах органічних сполук: простий, подвійний, потрійний. Класифікація органічних сполук.
Мета уроку: розширити і поглибити знання учнів про класи вуглеводнів,
ознайомити учнів з основними характеристиками ковалентного зв’язку, порівняти
17
за цими характеристиками одинарний, подвійний та потрійний зв'язок,
показати взаємозв’язок будови та властивостей вуглеводнів;
Актуалізація опорних знань пройшла у вигляді бесіди:
1) Які органічні речовини називають вуглеводнями?
2) Назвіть їх гомологічні ряди?
3) В чому полягає відмінність між ними?
4) Які зв’язки характерні для вуглеводнів?
Учні активно відповідали на запитання та були зосереджені.
План вивчення нового матеріалу:
- Параметри ковалентного зв'язку
- Особливості зв’язків
- Кулестержневі моделі молекул та їх напівструктурні формули
- Класифікація органічні речовини за різними ознаками
- Чому енергія подвійного зв’язку не у два рази більша, ніж в одинарного?
- Яким чином пов’язана довжина зв’язку та його енергія?
- Як впливає тип зв’язку на властивості речовин?
- Для наступних речовин вкажіть особливості зв’язку: С4Н8, С2Н6, С5Н8.
Учні слухали уважно вчителя, адже його мова була чісткою та виразною. По ходу розповіді вчителя учні конспектували основні терміни та класифікації, бо вчитель ходила по класу та слідкувала за записами в зошиті
Підсумок уроку вчитель провів за допомгою диференційованої самостійної роботи «Хімічний практикум» з обговоренням
результатів (учні виконують завдання і пояснюють їх).
Комментариев нет:
Отправить комментарий