День 12. Відвідування уроків

  Вчора був насичений день, тож сьогодні я вирішила взяти відпочинок і просто відвідати уроки, адже всім нам відомий синдром емоційного вигорання - недуга, на яку, на жаль, не завжди звертають уваги. Люди часто не вважають за потрібне починати лікування. Вони думають, що їм просто досить трохи «напружитися» і доробити нарешті ту роботу, яка застопорилася, всупереч перевтомі і душевному занепаду. І в цьому полягає їхня головна помилка.

  У разі, коли діагностується синдром психічного вигорання, перше, що необхідно зробити, - це сповільнитися. Не те щоб витрачати на виконання роботи ще більше часу, але робити між окремими завданнями великі перерви. А під час відпочинку займатися тим, до чого прихильна душа.  

  Я вважаю, що робота, яку ми виконуємо "через силу" не приносить ніякої користі ні там, ні оточуючим, тож - оголошую День відновлення емоції!

1 урок, який я відвідала - фізика.

Тема уроку: Швидкість руху. Середня та миттєва швидкості

Мета уроку: Сформувати знання учнів про прямолінійний рух, швидкість як фізичну величину; ознайомити учнів із середньою шляховою швидкістю, середньою швидкість переміщення та миттєвою швидкістю руху тіла.
На початку уроку вчитель перевірив домашнє завдання, викликавши одного учня, який розв'язав його правильно та зібрав щоденники у тих, хто прийшов без ДЗ, аби наступного разу учні відповідальніше поставилися до завдань.
 В процесі роз'язування учні знайшли помилку при обчисленні , що свідчить про те, що деякі учні уважно слідкували за записами.

 Після оголошення теми, вчитель почав виклад нового матеріалу, пропустивши єтап актуалізації та мотивації.

План вивчення нового матеріалу:

1. Рівномірний прямолінійний рух

2. Переміщення тіла у випадку рівномірного прямолінійного руху

3. Рівняння координати в разі рівномірного прямолінійного руху

4. Нерівномірний рух

5. Середня швидкість руху тіла

6. Миттєва швидкість руху тіла

Мова вчителя була чітка та виразна, його приємно було слухати. Деколи вчитель, аби зняти напругу тяжкої інформації з учнів, намагався жартувати. Це дуже вдала ідея, адже учні швидко приходять до тями та роблять паузи перед важливими термінами, що сприяє кращому усвідомленню матеріалу.

Наприкінці уроку для закріплення теоретичної інформації вчитель опитав учнів:

1. Що таке миттєва швидкість?

2. Що таке середня швидкість?

3. Для чого вводять поняття середньї швидкості?

4. Як обчислюють середню швидкість?

5. Що ми розуміємо під словами: «середня швидкість автомобіля дорівнює 70 км/год»?

6. Автомобіль проїжджав за кожну годину 80 км. Чи можна стверджувати, що його рух був рівномірним?

7. Опишіть нерівномірний рух, за якого кожні 4 хв. тіло проходить 400 м.

8. У якому випадку миттєва й середня швидкості рівні між собою?

На дошці після цього вчитель продемонстрував розв'язання задачі, щоб учні мали зразок в зошиті для розв'язання домашньої роботи.

   В цілому, урок пройшов на легкій ноті, був досить стандартним, але при цьому вчитель охопив основний матеріал та пояснив як його використовувати при розв'язуванні задач.

  2 урок, який я відвідала - біологія. 

  Тема уроку: Прокаріотичні організми: археї та бактерії. Особливості їхньої організації та функціонування.

  Мета уроку: розглянути особливості організації та функціонування архей та бактерій;

  Ключові компетентності: спілкування державною мовою, наукове розуміння природи, здатність застосовувати його в практичній діяльності, здатність до пошуку та засвоєння нових знань, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.

  Урок розпочався з фронтального опитування класу:

1. У чому полягає відмінність прокаріотів від вірусів?

2. Чим відрізняються прокаріоти від еукаріотів за будовою клітин?

3. У чому полягає позитивний і негативний вплив прокаріотів на життя та здоров’я людини?

  Новий матеріал подавався розповіддю учителя з елементами бесіди:

1. Особливості організації та функціонування архей

2. Особливості організації та функціонування бактерій

 Завершився урок опитуванням учнів, які на минулому уроці не виконали домашнє завдання, аби вони більш відповідально ставилися до завдань наступного разу:

1. За якими критеріями відрізняються домени Археї, Бактерії та Еукаріоти?

2. Які особливості будови і функціонування Архей та Бактерій?

3. Наведіть приклади негативного впливу бактерій на життя та стан здоров’я людини, тварин і рослин.

4. Яку користь можуть приносити бактерії людству? Наведіть приклади.

 Учні на уроці були мало зацікавлені інформацією та займалися своїми справами, на що вчитель майже не звертав увагу. Мова вчителя була досить нудною, можна було б викладати матеріал емоційніше. Загальна атмосфера була встрачена, адже не було духу єдності. Урок міг би бути кращим.

День 11. Проведення уроку з інформатики

Самоаналіз проведеного уроку з інформатики на тему: 

"Навчання в Інтернеті. Комп’ютерно-орієнтовані засоби планування, виконання і прогнозування результатів навчальної, дослідницької і практичної діяльності."

   Мета:
навчальна: сформувати поняття про навчання в Інтернеті, комп’ютерно-орієнтовані засоби планування, виконання і прогнозування результатів навчальної, дослідницької і практичної діяльності;

розвивальна: розвивати логічне мислення, пам’ять; формувати вміння узагальнювати;

виховна: виховувати інформаційну культуру, виховання уміння працювати в групі; формування позитивного ставлення до навчання.

1) Мій урок відповідає актуальному календарно-тематичному плануванні з інформатики та тема уроку затверджена вчителем інформатики (Гойденко Ю.В.)

2) Навчальні, виховні та розвиваючи завдання були в повній мірі розкрито та виконано на уроці

3) Зміст уроку визначено відновідно до постанови Міністерства освіти щодо того, що має знати учень, вивчаючи цю тему

4) Найсуттєвішим на уроці було розглянути переваги та недоліки дистанційної освіти, наголосити на важливість використовувати комп'ютерні засоби для навчальних цілей.

5) Структура уроку визначалася відповідно до посібника Лов'янової І.В. з рекомендаціями щодо типів уроку.

6) На уроці було використано такі методи та засоби: "мікрофон",робота з підручником, пошук в Інтернеті

7) На уроці домінували такі форми роботи: робота в парах.

8) Знання учнів оцінено відповідно до норм оцінювання, активність та рівень виконання завдань кожного учня були враховані при виставленні оцінок. Також було нагороджено творчий вияв учнів високою оцінкою та добровільне бажання до індивідуальної роботи

9) Домашнє завдання було диференційоване: основний обсяг - для всіх учнів, одна вправа - для допитливих, одна вправа - для невстигаючих. Складність домашнбого завдання була така ж, як і на уроці, але для допитливих учнів вона була підвищена.

10) На мою думку, зайвим було пояснення про призначення Prometheus, адже учнів не зацікавив цей засіб на необхідному рівні.

Також день примітний тим, що я ближче познайомилася з позаурочним життям учнівського колективу 10-го класу та з їхніми досягненням за допомогою виховної години "Світ моїх захоплень".

  Проведений час на цій годині був особливо цікавим та максимально сприйяв сдруженню колектива, адже багато хто з учнів розкрився по-новому в очах однокласників. Я дізналася які таланти мають школярі та які в них життєві досягнення у їх захопленнях. 

  Оскільки школа має економічний профіль, ми обговорили з учнями перспективи переходу хоббі в бізнес та можливі шляхи реалізації. Кожен учень висловив свої думки щодо майбутнього напряму у професії та розтлумачив яке місце займає в його житті саморозвиток.

   Загалом, я вважаю що година була корисної не тільки в рамках шкільної програми, але й дуже згуртувала школярів та наштовхнула на подальший саморозвиток своїх здібностей. 

   


Сьогодні я відвідала урок Історії України

   Тема уроку: Початок Української революції. Утворення Української Центральної Ради. М. Грушевський

   Мета уроку: Розібрати з учнями на рівні первинного сприйняття та усвідомлення основні події в Україні напередодні і початку Української революції 1917 р., з’ясувати та уяснити причини, характер, завдання й рушійні сили революції, обставини створення Центральної Ради, роль і значення політичних партій та Українського національного конгресу у боротьбі за автономію України, познайомитися з початком процесу українізації армії та створення вільного козацтва.

   Вчитель готує учнів до сприйняття нового навчального матеріалу, встановлюючи логічно послідовні зв’язки із попередньою темою у формі актуалізуючої бесіди:

·          Як вплинуло загострення кризових явищ в соціально-економічній політиці Росії в 1916 та на початку 1917 року на становище та настрої народних мас Росії й України?

·          Як реагували на зростаюче зубожіння трудящі маси України?

·          Чому Перша світова війна ще більше загострила протиріччя в російському суспільстві, особливо національне питання, спричинила зростання національної свідомості народів поневолених імперією?

·          Якими фактами можна підтвердити визрівання революційної ситуації в Росії на початку 1917 року?

·          Аргументуйте та підтвердіть прикладами активізацію діяльності українських політичних партій та громадських організацій у другій половині 1916 – на початку 1917 років.

     Учні в цей час відповідають, за бажанням, на запропоновані вчителем питання; виправляють помилки, неточності та доповнюють відповіді один одного.

     Вчитель  звертає увагу учнів та наголошує на тому, що вивчення нової теми розпочинається не лекцією вчителя з опорою на знання та роботу учнів,  а у формі уроку розбору матеріалу самими учнями за участю і під керівництвом учителя з метою уникнення переважно теоретичного подання матеріалу та надання переваги практично-пошуковим, командним (груповим), інтерактивним формам робот.

Вчитель створює проблемну ситуацію для уроку:

·         Чи могла ЦР стати вищим представницьким органом влади в Україні ще в березні-квітні 1917 р?

·         Які, на вашу думку, це мало б наслідки для державності України?

План   уроку

1. Лютнева 1917 р. революція в Росії й Україні.

2. Початок революції в Україні: причини, характер, завдання та рушійні сили.

3. Утворення Української Центральної Ради. М. Грушевський.

4. Українські політичні партії на початку революції.

5. Український національний конгрес та його рішення. Українізація армії. Вільне козацтво

Осмислення і попереднє узагальнення нових знань відбувається у формі короткої узагальнюючої бесіди з метою знаходження відповіді на проблемне питання уроку поставлене на початку заняття

   На етапі підведення підсумків уроку вчитель:

‒ визначає рівень досягнення мети, завдань та очікуваних результатів уроку;

   ‒ виставляє оцінки, визначає кращі відповіді, оцінює роботу учнів-консультантів, експертів, опонентів-критиків;

   ‒ відзначає найактивніших учнів, які приймали участь у дискусіях, висловлювали власні аргументовані судження, формували попередні висновки, знаходили правильну відповідь на проблемне питання уроку;

   ‒ називає недоліки й прорахунки, на які потрібно звернути увагу 

   ‒ дає рекомендації щодо покращення та вдосконалення роботи учнів 

Також примітним є те, що вчитель дає інструктаж 

                із домашнього завдання:                    

‒ пропонує учням доопрацювати навчальний матеріал, спільно розглянутий, розібраний та попередньо вивчений на уроці 

‒  роздає випереджаючі завдання учням-консультантам та експертам для підготовки до наступного уроку. 

День 10. Філософський стіл "Прагнемо миру"

   З самого рання я прийшла до школи, аби налаштувати апаратуру та підготувати необхідні матеріалу до проведення шкільного свята "День Миру". 

   Мир на планеті – надзвичайно актуальна тема в усі часи. І це не дивно. Адже будь-яка людина, що загляне всередину себе, у свою душу, у свій розум, підтвердить, що зберегти мир іноді нелегко навіть у собі, що вже казати про стосунки між людьми (навіть близькими), а тим більше між країнами. Однак повинна ж бути в цього поняття якась основа, опорна точка, зміцнивши яку, цілком реально досягти стану миру всередині себе, а отже, принести його у своє оточення.

Сьогодні день присвячений тому, аби спробувати це з’ясувати.

   Друга виховна година, яку я запропонувала провести в класі - це філософський стіл "Прагнемо миру". 

   Мета: довести учням необхідність збереження миру в усьому світі,

показати масштаб небезпеки війни й можливості в її запобіганні; підвести учнів до усвідомлення зовнішньої політики української держави в зміцненні миру на планеті; розкрити взаємозв’язок участі у відстоюванні миру й готовності до захисту рідної землі; розвивати вміння аналізувати події, факти, історичні явища; формувати відчуття приналежності до України – мирної нації, усвідомлення вартості людського життя; виховувати почуття патріотизму, ціннісного ставлення до всіх держав, особистої відповідальності за мир у

всьому світі.

  Обладнання: паперові фігурки голубів, ручки, книга «Хрестоматія миру»,

ватмани, олівці, вирізані з паперу зірочки, відео та аудіофайли,

 Епіграф, який пронизував нашу годину:  

У кожного, ким би він не був, чим би він не займався,

є один борг, який потребує самовідданого й вірного

служіння: захищати мир.

Микола Тихонов

   На цьому заході я використала різні форми роботи з учнями: робота в грапах, усні відповіді з місця, робота в парах. Учні створили постери про те, як вони бачать мир, були розтлумачені такі поняття, як "мир", "війна". Знадано крилаті вислови та поезію, яка присвячена цій темі. 

   В цілому, учні були досить активними, проникненими почуттями гуманізму та жагою до мирного майбутнього. Видно, що тема миру в країні досить боляче сприймається у зв'язку з останніми подіями, тому під час проведення заходу не було правопорушників та учнів, які звертали на себе увагу, атмосфера була надихаюча та легка.
   Я думаю, що змогла достукатися до серця кожного учня та після такої години вони винесли для себе якість постулати про мирне життя.

     Сьогодні я відвідала урок Всесвітньої історії.  
  Тема уроку: Паризька мирна конференція 1919 року

  Мета уроку: 

• охарактеризувати зміст мирних договорів, які були укладені з переможеними державами після Першої світової війни;
• проаналізувати рішення Вашингтонської, Генуезької, Гаазької конференцій;
• визначити проблеми післявоєнного врегулювання, наслідки Першої світової війни;
• розвивати логічні та комунікативні компетенції учнів (вміння аналізувати, оцінювати, користуватися науковою термінологією, вміння працювати в групах, висловлювати свою думку, аргументувати);
• виховувати інтерес до вивчення всесвітньої історії.

Етап актуалізації опорних знань пройшов за методом «Мозковий штурм»:

1.  Які наслідки мала Перша світова війна для провідних країн світу, які проблеми накопичились у взаємовідносинах між провідними країнами світу?

2.  Чи була запропонована програма врегулювання повоєнних відносин?

Учні працювали в групах (за рядом розташування). Потім кожен учень ланцюжком відповідав одним реченням.

 План вивчення нового матеруалу:

1. Паризька мирна конференція.

2. Версальський мирний договір

3. Утворення та діяльність Ліги Націй

Весь матеріал вчитель супроводжував цікавими вправами та формами роботи, що активізувало увагу учнів та допомогло краще засвоїти необхідну інформацію.

Приклад завдань вчителя: 

Робота з документом

Ознайомтесь із змістом «14 пунктів» В. Вільсона та дайте відповіді на запитання.

Робота з підручником

Опрацювати текст підручника та заповнити таблицю

Проблемне питання

Чи можна Версальський мирний договір вважати перемир’ям, а не мирним договором?

Метод «Пошук інформації»

Учні об’єднуються у три групи і працюють зі змістом Версальського договору, з’ясовують ставлення до договору представників великих країн та визначають територіальні, військові та фінансово-економічні обмеження Німеччини. 

Робота з контурною картою

Позначте територіальні обмеження Німеччини.

Метод «Прес»

Вирішення проблемного завдання.

робота зі схемою «Структура Ліги Націй»

Метод «Займи позицію»

Д. Ллойд Джордж оцінив мандатну систему так: «Мандати є просто маскуванням для анексії». Висловіть аргументи «за» і «проти» цієї точки зору.

Вправа «Історичний портрет»

Впізнайте осіб, зображених на фото. Стисло прокоментуйте їх роль в роботі Паризької мирної конференції. Хто з них найбільш прихильно ставився до українського питання в ході конференції?.

Завершився урок бліц-опитуванням:

1.       Коли відбулась Паризька конференція?

2.       Назвіть три головні положення Версальського договору щодо Німеччини.

3.       Назвіть дві переваги і два недоліки Ліги Націй.

4.       Якими були причини розбіжностей між державами-переможницями на паризькій конференції?

5.       Чим «репарація» відрізняється від «контрибуції»?

6.       Які країни були постійними членами Ради Ліги Націй?

7.       Яку функцію виконувала Мандатна комісія при Ліги Націй?

Учні дуже чітко та активно відповідали на запитання, з чого можна зробити висновок, що нестандартні підходи до проведення уроку набагато краще сприймаються та відкладаються у пам'яті школярів. На мою думку, вчитель дуже професійно та відповідально ставиться до підготовки до уроку та має великий методичний досвід.

День 9. Перший урок з інформатики

Самоаналіз проведеного уроку на тему: 

"Проблеми інформаційної безпеки. 
Загрози при роботі в Інтернеті і їх уникнення". 

1) Мій урок відповідає актуальному календарно-тематичному плануванні з інформатики та тема уроку затверджена вчителем інформатики (Гойденко Ю.В.)

2) Навчальні, виховні та розвиваючи завдання були в повній мірі розкрито та виконано на уроці

3) Зміст уроку визначено відновідно до постанови Міністерства освіти щодо того, що має знати учень, вивчаючи цю тему

4) Найсуттєвішим на уроці було донести школярам, які загрози можуть їх спіткати при роботі в Інтернеті та розповісти як цьому запобігти.

5) Структура уроку визначалася відповідно до посібника Лов'янової І.В. з рекомендаціями щодо типів уроку.

6) На уроці було використано такі методи та засоби: мозковий штурм, проблемне питання, прикладні задачі.

7) На уроці домінували такі форми роботи: робота за комп'ютером, робота в парах.

8) Знання учнів оцінено відповідно до норм оцінювання, активність та рівень виконання завдань кожного учня були враховані при виставленні оцінок. Також було нагороджено творчий вияв учнів високою оцінкою та добровільне бажання до індивідуальної роботи

9) Домашнє завдання було диференційоване: основний обсяг - для всіх учнів, одна вправа - для допитливих, одна вправа - для невстигаючих. Складність домашнбого завдання була така ж, як і на уроці, але для допитливих учнів вона була підвищена.

10) На мою думку, зайвим було детальне зупинення на цій тему, адже виявилось, що учні 10-го класу досить гарно орієнтуються в безпечному користуванні Інтернету та можуть самі додати багато нових способів убезпечення.

Сьогодні я відвідала урок української мови.

Тема уроку: Лексичні та фразеологічні синоніми, антоніми. Синонімічне багатство мови.

Мета уроку: повторити матеріал із теми «Лексикологія», поглибити знання учнів про групи слів за значенням, закріпити навички розпізнавання, визначення і використання у мовленні омонімів, синонімів, антонімів, удосконалювати вміння учнів відрізняти омоніми від багатозначних слів, правильно вживати їх у мовленні;

Обладнання: підручник, картки, предметні малюнки. 

  Вчитель на початку уроку наголосив, що оцінювання знань буде незвичним для учнів. Вчитель заропонував головам підгруп виступити у ролі оцінювачів, які в кінці уроку оголосять підсумок.

Щоб актуалізувати знання учнів вчитель провів фронтальне опитування:

• Що вивчає лексикологія?
• Про що ви вже дізналися на уроках лексикології?
• А що ми називаємо лексикою?
• Яке значення слова називається лексичним?
• Що допоможе дізнатися лексичне значення слова? 
• А які ще словники вам відомі?
• Які слова називаються однозначними, які — багатозначними?
• Синонімами називаються...
• Антонімами називаються...
• Омонімами називаються... 

На закріплення вивченого матеріалу вчитель підготував немало вправ, які відрізнялися своїми формами роботи: 

Вправа « Лексичний футбол» (за лексичним значенням назвати слово);

Вправа «П'ятий зайвий» (поєднуючи синоніми у синонімічні ряди, треба знайти зайве слово);

Вправа «Формування синонімічного ряду» (скласти із поданих слів синонімічні ряди);

Вправа « Скажи без затримки» (підібрати антоніми до наведених слів. Відповідає кожен учень з групи по черзі);

Вправа «Знайди швидко»(прочитати прислів’я, виписати антоніми);

Вправа «Емоційний інтелект» (скласти полілог - розповісти йому якнайбільше про ліцей. При цьому не забудьте використати у своєму мовленні синоніми, антоніми, які б виражали ваші емоції та почуття).

Учні працювали на місцях і лише деякі з них - біля дошки. Вправи виконувались усно і письмово. Учні весь час були зайняті, а тому правопорушників не знайшлося. 

На завершення уроку вчитель провів рефлексію - інтерактивну вправу « Дерево вражень». Викладач заздалегідь виготовив « дерево», яке має дві гілки:

Мені сподобалося …..

Мені не сподобалося……..

Учні на листочках записали свої враження і прикріпили їх до гілок.

Загалом, учні були активними на уроці та зосереджені на виконанні вправ, адже їх було багато, що задало швидкий темп уроку.

День 8. Спостереження за поведінкою на перерві

   Як правило, на початку навчального року класний керівник проводить спеціальні збори. Він докладно ознайомлює учнів з най­важливішими шкільними правилами та пояснює, як вони повинні поводитися на уроках і перервах, виконувати домашні завдання і брати участь у спільній роботі класу.

   Висування вимог спонукає учнів до аналізу своєї поведінки та переживання внутрішніх протиріч між рівнем поведінки, який є і який потрібен, що в решті решт стимулює їх роботу над собою. Необхідною передумовою формування учнівського колективу є ор­ганізація самоврядування в класі та їх поведінка.

   Отож, я вирішила перевірити чим займаються учні 10-го класу на перерві та як вони поводять себе один з одним та з іншими учасниками навчально-виховного процесу.

   Перерва триває в середньому 10 хв. У цей час за типом поведінки діти розділяються на такі групи: 

1) учні, які виконують домашнє завдання або готуються до наступного уроку(переважно ті, у яких середня оцінка 8 і вище);

2) учні, які проводять вільний час на вулиці або на коридорі, аби поспілкуватися та розважитись (переважна більшість);

3) учні, які просто сидять в класі майже всю перерву в наушниках;

4) учні, які займаються активом класу та іншими дорученнями класного керівника.

   Хоча 10 клас - майже найстарші в школі, але вони зовсім не зважають на поведінку інших школярів та не роблять необхідних зауважень. Проте всі учні ввічливі до вчителів, вітаються постійно та допомогають за необхідністю. 

   Звичайно, 10 клас дуже запальні щодо конфліктів і нерідко можуть влаштувати розбори один з одним, які можуть затягнутися на весь день, отож класний керівник проводить з ними досить багато часу. 

   Слід зауважити, що учні звикли реагувати лише на другий дзвінок на урок, на перший - немає реакції, що не виправдовується ніяким поясненням, адже це свідчить про погану дисциплінованість. 

   Отож, можна зробити висновок, що час, відведений на перерву, можна було використовувати продуктивніше та цікавіше. що надухнуло мене в подальшому провести виховну годину на тему: "Self-менеджмент" та "Як управляти собою".    

  1 урок, який я відвідала - геометрія. 

  Тема уроку: Монотонність і неперервність функцій. Парні і непарні функції

  Мета  уроку: ознайомити учнів з поняттям зростання функції, розуміти проміжки монотонності, користуючись графіком. Навчити досліджувати функцію на парність та монотонність і неперервність на заданому відрізку. Розвивати просторову уяву, логічне мислення, виховувати акуратність та зосередженість при виконанні досліджень та побудові графіків.

  Актуалізація опорних знань відбулася шляхом опитування учнів:

1. Дати означення функції

2. Як позначається функція, її складові?

3. Область визначення та множина значень функції

4. Яка область значень функцій, графіки яких зображено на рис. ?

  Учні відповідали не дуже активно й робили помилки, що свідчить про негарну підготовку до уроку. Але спільними зусиллями таки були дані всі відповіді.

  Протягом уроку було розглянуто зростання, спадання, парність  та  непарність  функції. Кожне визначення та правило відразу супроводжується прикладами вчителя та деяких учнів.

  Для закріплення нового матеріалу вчитель викликав до дошки учнів, які паралельно виконували завдання з різними числами, аби встигнути якнайбільше розв'язати вправ:

1. Знайти область визначення  функції
2. Дослідити  на  парність і непарність  функції
3. Побудувати  графіки  функції 

  Найбільше проблем в учнів виникло з останнім завданням. Було видно, що вчитель не приділив достатньо уваги побудові графіків, тому учні плутались в позначенням та не хотіли користуватися лінійкою для естетичного вигляду рисунку.

  На цьому уроці учні навчились визначати область визначення функції та область значення функції, виконувати дослідження функцій на монотонність та парність, вивчили послідовність даних досліджень, перевіряти правильність виконання завдань за допомогою графічної інтерпретації, будуючи графіки функцій на комп’ютері.

  На мою думку, цілі уроку були досягнуті на 60% за браком часу та слабкої підготовки до уроку.

  2 урок, який я відвідала - зарубіжна література.

 Тема уроку: Художній простір трагедії В. Шекспіра “Гамлет”: данське королівство як символ - Англія - золоті сторінки далеких епох.

 Мета  уроку: формувати компетентності: предметні (розуміння художнього простору трагедії В. Шекспіра “Гамлет”; усвідомлення головні лінії сюжетного розвитку трагедії; уміння розмірковувати над художньою деталлю; навички виразного декламування; естетичний смак); ключові (уміння вчитися: уміння критично осмислювати здобуту інформацію; комунікативну: навички ефективної роботи в групі; інформаційну: навички самостійного здобування й систематизування інформації; загальнокультурну: прагнення збагатити свій світогляд; читацьку активність).

Обладнання: портрет В. Шекспіра, видання його творів, ілюстрації до них, роздавальний матеріал.

  Перевірка домашнього завдання відбулася шляхом виразного читання учнями монологу Гамлета напам’ять та інтерактивним прийомом “Запитання — відповідь”:

· Що означають для Гамлета слова “Чи бути, чи не бути”?

· Стисло опишіть почуття Гамлета, викладені в цьому монолозі.

· За що картає себе Гамлет?

· Який із перекладів, на вашу думку, найточніше передає стан героя?

 Далі вчитель запропонував проаналізувати образи героїв літературного твору (робота в групах), що позитивно вплинуло на атмосферу уроку, адже нестандартні форми роботи 10-й клас сприймає з зацікавленістю. Всі уважно слухали завдання та активізували мислення й пам'ять.

  Узагальнення й систематизація здобутих знань розпочалася з постановки й розв'язання проблемного питання (запис до зошитів):

· Якими були шанси Гамлета на перемогу в боротьбі, яку він розпочав?

Кожен учень за своєю партою міркував над запитанням та формулював свою думку, таким чином розвиваючи вміння аналізувати та аргументувати свою точку зору.

  На підсумок уроку вчитель застосував інтерактивний прийом “Одне слово”, суть якого завершити речення одним словом. Опитування проводилося ланцюжком, таким чином весь клас переключив свою увагу та зосередився на пошуку влучного слова: “Данське королівство в трагедії В. Шекспіра “Гамлет” є втіленням...”.

   Загалом, урок був насичений нестандартними прийомами та формою роботи, що допомогло вчителю утримувати увагу учнів та охопити весь клас своїм зором.