День 8. Спостереження за поведінкою на перерві

   Як правило, на початку навчального року класний керівник проводить спеціальні збори. Він докладно ознайомлює учнів з най­важливішими шкільними правилами та пояснює, як вони повинні поводитися на уроках і перервах, виконувати домашні завдання і брати участь у спільній роботі класу.

   Висування вимог спонукає учнів до аналізу своєї поведінки та переживання внутрішніх протиріч між рівнем поведінки, який є і який потрібен, що в решті решт стимулює їх роботу над собою. Необхідною передумовою формування учнівського колективу є ор­ганізація самоврядування в класі та їх поведінка.

   Отож, я вирішила перевірити чим займаються учні 10-го класу на перерві та як вони поводять себе один з одним та з іншими учасниками навчально-виховного процесу.

   Перерва триває в середньому 10 хв. У цей час за типом поведінки діти розділяються на такі групи: 

1) учні, які виконують домашнє завдання або готуються до наступного уроку(переважно ті, у яких середня оцінка 8 і вище);

2) учні, які проводять вільний час на вулиці або на коридорі, аби поспілкуватися та розважитись (переважна більшість);

3) учні, які просто сидять в класі майже всю перерву в наушниках;

4) учні, які займаються активом класу та іншими дорученнями класного керівника.

   Хоча 10 клас - майже найстарші в школі, але вони зовсім не зважають на поведінку інших школярів та не роблять необхідних зауважень. Проте всі учні ввічливі до вчителів, вітаються постійно та допомогають за необхідністю. 

   Звичайно, 10 клас дуже запальні щодо конфліктів і нерідко можуть влаштувати розбори один з одним, які можуть затягнутися на весь день, отож класний керівник проводить з ними досить багато часу. 

   Слід зауважити, що учні звикли реагувати лише на другий дзвінок на урок, на перший - немає реакції, що не виправдовується ніяким поясненням, адже це свідчить про погану дисциплінованість. 

   Отож, можна зробити висновок, що час, відведений на перерву, можна було використовувати продуктивніше та цікавіше. що надухнуло мене в подальшому провести виховну годину на тему: "Self-менеджмент" та "Як управляти собою".    

  1 урок, який я відвідала - геометрія. 

  Тема уроку: Монотонність і неперервність функцій. Парні і непарні функції

  Мета  уроку: ознайомити учнів з поняттям зростання функції, розуміти проміжки монотонності, користуючись графіком. Навчити досліджувати функцію на парність та монотонність і неперервність на заданому відрізку. Розвивати просторову уяву, логічне мислення, виховувати акуратність та зосередженість при виконанні досліджень та побудові графіків.

  Актуалізація опорних знань відбулася шляхом опитування учнів:

1. Дати означення функції

2. Як позначається функція, її складові?

3. Область визначення та множина значень функції

4. Яка область значень функцій, графіки яких зображено на рис. ?

  Учні відповідали не дуже активно й робили помилки, що свідчить про негарну підготовку до уроку. Але спільними зусиллями таки були дані всі відповіді.

  Протягом уроку було розглянуто зростання, спадання, парність  та  непарність  функції. Кожне визначення та правило відразу супроводжується прикладами вчителя та деяких учнів.

  Для закріплення нового матеріалу вчитель викликав до дошки учнів, які паралельно виконували завдання з різними числами, аби встигнути якнайбільше розв'язати вправ:

1. Знайти область визначення  функції
2. Дослідити  на  парність і непарність  функції
3. Побудувати  графіки  функції 

  Найбільше проблем в учнів виникло з останнім завданням. Було видно, що вчитель не приділив достатньо уваги побудові графіків, тому учні плутались в позначенням та не хотіли користуватися лінійкою для естетичного вигляду рисунку.

  На цьому уроці учні навчились визначати область визначення функції та область значення функції, виконувати дослідження функцій на монотонність та парність, вивчили послідовність даних досліджень, перевіряти правильність виконання завдань за допомогою графічної інтерпретації, будуючи графіки функцій на комп’ютері.

  На мою думку, цілі уроку були досягнуті на 60% за браком часу та слабкої підготовки до уроку.

  2 урок, який я відвідала - зарубіжна література.

 Тема уроку: Художній простір трагедії В. Шекспіра “Гамлет”: данське королівство як символ - Англія - золоті сторінки далеких епох.

 Мета  уроку: формувати компетентності: предметні (розуміння художнього простору трагедії В. Шекспіра “Гамлет”; усвідомлення головні лінії сюжетного розвитку трагедії; уміння розмірковувати над художньою деталлю; навички виразного декламування; естетичний смак); ключові (уміння вчитися: уміння критично осмислювати здобуту інформацію; комунікативну: навички ефективної роботи в групі; інформаційну: навички самостійного здобування й систематизування інформації; загальнокультурну: прагнення збагатити свій світогляд; читацьку активність).

Обладнання: портрет В. Шекспіра, видання його творів, ілюстрації до них, роздавальний матеріал.

  Перевірка домашнього завдання відбулася шляхом виразного читання учнями монологу Гамлета напам’ять та інтерактивним прийомом “Запитання — відповідь”:

· Що означають для Гамлета слова “Чи бути, чи не бути”?

· Стисло опишіть почуття Гамлета, викладені в цьому монолозі.

· За що картає себе Гамлет?

· Який із перекладів, на вашу думку, найточніше передає стан героя?

 Далі вчитель запропонував проаналізувати образи героїв літературного твору (робота в групах), що позитивно вплинуло на атмосферу уроку, адже нестандартні форми роботи 10-й клас сприймає з зацікавленістю. Всі уважно слухали завдання та активізували мислення й пам'ять.

  Узагальнення й систематизація здобутих знань розпочалася з постановки й розв'язання проблемного питання (запис до зошитів):

· Якими були шанси Гамлета на перемогу в боротьбі, яку він розпочав?

Кожен учень за своєю партою міркував над запитанням та формулював свою думку, таким чином розвиваючи вміння аналізувати та аргументувати свою точку зору.

  На підсумок уроку вчитель застосував інтерактивний прийом “Одне слово”, суть якого завершити речення одним словом. Опитування проводилося ланцюжком, таким чином весь клас переключив свою увагу та зосередився на пошуку влучного слова: “Данське королівство в трагедії В. Шекспіра “Гамлет” є втіленням...”.

   Загалом, урок був насичений нестандартними прийомами та формою роботи, що допомогло вчителю утримувати увагу учнів та охопити весь клас своїм зором.

       

День 7. Перевірка щоденників

З метою підвищення  рівня  навчального  процесу  та відповідальності  учнів за  навчання  мною була  проведена  перевірка  учнівських щоденників.

Мета перевірки –контроль таких аспектів :

- наявність  у щоденниках  розкладу  уроків,відомостей  про  вчителів;

- заповнення  титульної   сторінки;

- регулярність  записів  домашніх  завдань;

- систематичність  перевірки  щоденників  класними  керівниками;

- регулярність  виставлення  оцінок  вчителями;

- контроль  класних  керівників за  перевіркою  щоденників  батьками;

- охайність  ведення  щоденників. 

Усього  було  перевірено 24  щоденників. Перевіркою  встановлено, що учні 10-го класу майже не ведуть записи домашніх  завдань, класний  керівник  періодично перевіряють  щоденники, записують  не  лише  зауваження ,але  й  заохочення. Переважна  більшість  батьків  не перевіряють  щоденники своїх  дітей, про що свідчать  підписи  на  щотижневих  сторінках.

Вчителі-предметники майже не виставляють  у  щоденниках  поточні  оцінки  та  оцінки  за  контрольні  роботи, але скоріше за все це пов'язано з віком учнів та економічним профілем школи (в основному оцінки виставлені з цього профілю).

Перевірка  учнівських   щоденників  показала, що  майже  ніхто  з  учителів-предметників  не  виправляє  орфографічні  помилки,  які  допускають  учні  у записах, не  домагаються  чітких  і  охайних  записів , що  призводить  до  порушення  єдиних  вимог писемного  мовлення  в  окремих  щоденниках.

У багатьох учнів не заповнена перша сторінка з розкладом  уроків, бо постійний розклад ще не вивішений в школі.

Отже, можна зробити висновок, що вчителі  не  вимагають  від  учнів  або  не  контролюють  процес  записування  домашніх  завдань, а  вимог класного  керівника  недостатньо. Є проблеми при  оформленні  титульної  сторінки,  відомостей  про  вчителів, запису  розкладу  уроків. Старшокласники, мабуть, несерйозно ставляться до такої ділової документації та не усвідомлюють необхідність в цьому.

    1 урок, який я відвідала - фізика.

    Тема уроку: Скалярні та векторні величини

Мета уроку: ознайомити учнів з математичним апаратом у курсі фізики,показати зв'язок фізики з математикою.

Урок розпочався з бесіди за питаннями:

1. Назвіть основні методи фізичних досліджень. Наведіть приклади.

2. Наведіть приклади фізичних моделей. Чому фізична модель – це ідеалізований об’єкт?

3. Назвіть основні одиниці СІ та величини, для вимірювання яких вони слугують.

4. Які види похибок вимірювань ви знаєте?

5. Як визначити випадкову похибку вимірювання?

6. Чим визначається абсолютна систематична похибка?

7. Що називають відносною похибкою вимірювання?

8. Як правильно округлити й записати результати вимірювань?

Учні відповідали не дуже активно, бо успішність з фізики у школі невисока, учнів цікафить інфий профіль. Вчитель намагався задавати додаткові питання, які могли б допомогти відповісти на поточні запитання. Але на половину запитань вчитель відповів самостійно, та запропонував записати відповідь в зошит аби краще засвоїти.

Протягом всього уроку вчитель ставив проблемні запитання, таким чином розкривавши план вивчення нового матеріалу та активізувавши увагу й мислення учнів:

• Чи відрізняються правила додавання (віднімання) векторів від правил додавання (віднімання) скалярних величин?
• Як визначити суму кількох векторів?
• Як визначити різницю двох векторів?
• Що вийде у результаті множення векторної величини на скалярну?
• Як знайти проекції вектора на осі координат?

Далі вчитель запропонував задачі за малюнками. Один учень працював біля дошки, інші на місцях.

На підсумок уроку вчитель провів фронтальне опитування:

1. Які фізичні величини називають скалярними? векторними? Наведіть приклади.    2. Як знайти суму векторів? різницю векторів? добуток вектора та скаляра?    3. Як знайти проекції вектора на осі координат?

Загалом, урок пройшов плідно та досить наявно продемонстрував як пов'язана фізика з математикою та підкреслив важливість знань цих двох предметів.

2 урок, який я відвідала - хімія.

Тема уроку: Ковалентні карбон-карбонові зв’язки у молекулах органічних сполук: простий, подвійний, потрійний. Класифікація органічних сполук.

Мета уроку: розширити і поглибити знання учнів про класи вуглеводнів, ознайомити учнів з основними характеристиками ковалентного зв’язку, порівняти 17 за цими характеристиками одинарний, подвійний та потрійний зв'язок, показати взаємозв’язок будови та властивостей вуглеводнів; 

Актуалізація опорних знань пройшла у вигляді бесіди: 

1) Які органічні речовини називають вуглеводнями? 

2) Назвіть їх гомологічні ряди? 

3) В чому полягає відмінність між ними? 

4) Які зв’язки характерні для вуглеводнів?

    Учні активно відповідали на запитання та були зосереджені.

                 
План вивчення нового матеріалу:

• Параметри ковалентного зв'язку
• Особливості зв’язків
• Кулестержневі моделі молекул та їх напівструктурні формули
• Класифікація органічні речовини за різними ознаками 
• Чому енергія подвійного зв’язку не у два рази більша, ніж в одинарного? 
• Яким чином пов’язана довжина зв’язку та його енергія? 
• Як впливає тип зв’язку на властивості речовин? 
• Для наступних речовин вкажіть особливості зв’язку: С4Н8, С2Н6, С5Н8.

    Учні слухали уважно вчителя, адже його мова була чісткою та виразною. По ходу розповіді вчителя учні конспектували основні терміни та класифікації, бо вчитель ходила по класу та слідкувала за записами в зошиті

     Підсумок уроку вчитель провів за допомгою диференційованої самостійної роботи «Хімічний практикум» з обговоренням результатів (учні виконують завдання і пояснюють їх).

День 6. Консультації з математики

  День був особливим, тому що вперше до меня звернулися учні за допомогою, але про все по черзі:

    1 урок, який я відвідала - біологія.

  Тема уроку: Віроїди, пріони. Особливості їхньої організації та функціонування.

  Ціль уроку: навчити порівнювати віруси, віроїди та пріони, аналізувати їх схожі риси та відмінності

  Обладнання: електронні зображення «Будова віріону», «Різноманіття вірусів».

  На етапі актуалізації знань були розглянуті такі питання для бесіди:

1. У чому принципова різниця між вірусами та одноклітинними організмами?

2. Які прояви активності вірусів вам відомі з власного досвіду?

3. Чи є віруси живими об’єктами? Відповідь аргументуйте.

 Вивчення нового матеріалу відбувалося розповіддю учителя з елементами бесіди. Вчитель розповів про хімічну природу вірусів, їх біологічний стан, з яких структур вони складаються, що віруси є збудниками небезпечних хвороб людини. Далі йшла мова про особливості організації та функціонування віроїдів, особливості організації та функціонування пріонів, гіпотези походження вірусів.

  Під час уроку були розглянуті такі поняття і терміни: віруси, віріони, пріони, гіпотези походження вірусів.

  Підсумок уроку - фронтальне опитування:

1. У чому полягають особливості будови вірусів?

2. Які є гіпотези походження вірусів?

3. Які особливості будови та функціонування пріонів?

4. Які пріонові хвороби вам відомі? У чому їх небезпека для здоров’я людини?
   Мова вчителя напротязі уроку була досить нудкою, хотілося б більш емоційної подачі матеріалу. Але сам матеріал подано добре, адже інформація була стислою, але зрозумілою. Учні розсіювали свою увагу через поведнку окремих дітей та багато з них займалися телефонами, на що вчитель майже не звертав уваги. Пам'ять розвивалась лише слухова, адже ніяких записів, крім основних термінів, вчитель не робив. Атмосфера на уроці була розслабленою та не сприятливою для освоєння нової теми.
  Проте були й позитивні моменти, коли вчитель продемонструвала наочне представлення «Будова віріону», «Різноманіття вірусів». Ці зображення зацікавили більшість учнів. 

   Отже, урок був досить стандартним та безємоційним. 

    2 урок, який я відвідала - інформатика.

  Тема уроку: Сучасні інформаційні технології та системи. Поняття про штучний інтелект, Smart-технології. 

  Ціль уроку:  розвивати логічне та критичне мислення, пам’ять; формувати вміння діяти за інструкцією, планувати свою діяльність, аналізувати і робити висновки; 

  Очікувані результати: учень розуміє та уміє пояснити зміст понять «штучний інтелект», «інтернет-речей», «Smart-технології».

     Обладнання та матеріали: комп’ютери з підключенням до мережі інтернет, мультимедійний проектор, презентація, електронні матеріали.

Незвичним було психологічне налаштування учнів на роботу:

"Сьогодні на уроці я хочу побажати, щоб ви проявили себе:

· Уважними

· Сміливими

· Працьовитими

· Ініціативними

· Хоробрими

Щоб ми працювали спільно, адже лише спільна колективна робота допоможе досягти успіху."

Сьогодні інформаційні технології допомагають у багатьох повсякденних справах: у спілкуванні з близькими, покупках, розвагах, роботі й навчанні. Нам доволі звично бачити, як facebook впізнає нас на фото або як Google вгадує, яку рекламу нам показати, однак за цим стоять найсучасніші технології машинного навчання та аналізу великих обсягів даних. 

Тему уроку вчитель не оголошував, а запропонував послідовно розташувати слова, які були розташовані рандомно на зображенні.Для перевірки знань з попередньої теми прошу вас підготувати свої гаджети для тестування за допомогою Kahoot. Код вправи на екрані 1038217.

Епіграфом до уроку вчитель взяла слова американського математика, засновника кібернетики Норберта Вінера «Обчислювальна машина цінна рівно на стільки, на скільки цінна людина, що її використовує».

Пояснення  нового матеріалу вчителем пройшло з елементами демонстрування презентації. План подачі матеріалу теми:

1. Штучний інтелект, означення, види

2. Напрямки створення штучного інтелекту

3. Сфери використання дослідженнь в галузі штучного інтелекту

 4. Найвідоміший представник технологій штучного інтелекту в медійному просторі - робот Софія (демонструється фрагмент відео) 

   На етапі засвоєння нових знань, формування вмінь було запропоновано практичне завдання. Робота за комп’ютером:

 1. Відкрийте інтернет-майданчик для інтелектуального малювання AutoDraw  

 2. Намалюйте розумний пристрій.

 3. Розмістіть зображення  на віртуальній дошці за адресою 

Підсумок уроку - Фронтальне опитування:

1. Що таке штучний інтелект?
2. Що таке Інтернет речей?
3. Яким чином Інтернет речей створює новий життєвий простір людини?
4. Із чого складатиметься Інтернет майбутнього?
5. Що таке колективний інтелект?
6. Що ви розумієте під Smart-технологіями?

Також слід зауважити, що вчитель провів рефлексію за допомогою вправи «Сходинка успіху»

   Загалом урок був дуже цікавим, всі учні уважно слухали вчителя та були постійно зайняті різними видами діяльності. Вважаю цей урок зразковим.

  Надання консільтацій з математики

  Оскільки на минулому уроці з геометрії вчителька встигла опрацювати лише теорему синусів, то саму теормету косинусів та наслідки з неї учням необхідно було опрацювати вдома, аби добре орієнтуватись на настопному уроці. У зв'язку з цим, декілька учнів 10-го класу вирішили звернутися за допомогою, аби разом розібрати новий матеріал і показати високий рівень оволодіння матеріалом на наступному уроці. Я запропонувала наступний матеріал для ознайомлення, (враховуючи те, що часу було досить мало):

Консультація з геометрії на тему "Теорема косинусів та наслідки з неї"

   Мета: довести наслідки з теореми косинусів; сформувати вміння застосовувати теорему косинусів та наслідки з неї до розв’язування задач.

   Проблема, над якою працювали: етами доведення теормеми та застосування її до розв'язування задач та визначення типу трикутників.

   Форми роботи: один учень працював біля дошки, інші працювали за партами. 

   Загалом, консультація пройшла досить продуктивно, учні, які звернулися за допомогою зрозуміли матеріал та показали гарні результати при розв'язуванні запропонованих задач.

День 5. Соціометричне дослідження + ділова гра

  Зранку день видався досить організаційно навантаженим, адже потрібно було створити всі умови задля проведення анкетування. Для цього я зібрала учнів у класі на великій перерві, роздала кажному картку із запитаннями та в спокійній доброзичливій обстановці пояснила процедуру опитування. Завдяки тому, що вчора було проговорено аспекти щодо проведення анкетування, учні були достатньо позитивного налаштовані. Загалом, дуже швидко вдалося зібрати необхідні дані для подальшої обробки результатів. Для того, щоб якнайпростіше здійснювати аналіз зібраних даних, я використала табличний процесор Excel, де зазначила всю процеду дослідження.

  Також, не менш важливим цього дня було проведення ділової гри "Ми всі різні, але рівні", адже я хотела підкреслити, що ставлення учнів до вчителя, так само як і вчителя до учнів, має бути гідним. Ми всі - люди, а отже і ставитися один до одного маємо людяно.
x

Мета гри: ознайомити з термінологією  гендеру, гендерних стереотипів; навчити визначати свої соціальні ролі та визначати себе як особистість; розвивати навички аналізу та порівняння; виховувати повагу до іншої особистості. 

Наскрізна мораль: людина з’являється на світ, щоб бути щасливою. Ми різної статі, маємо різні уподобання, здібності, прагнення, але ми повинні мати рівні права і можливості для навчання, отримання освіти, лікування, здобуття професії та отримання цікавої і високооплачуваної роботи. Все має залежати від нашої наполегливості у прагненні до успіху, а не від того, жіночої ми чи чоловічої статі.  

Розглянуті поняття: Гендер, гендерна рівність, гендерна культура, гендерні ролі, гендерна ідентичність, гендерні стереотипи, маскулінність (чоловічість), фемінність (жіночість)

План:

1. Вправа «Знайомство». Учні представляють себе називаючи своє їм’я та позитивну рису особистості, починаючи фразою – мене звати…. не хочу хвалитися, але я…

2. Вправа «Поняття гендеру».  Вправа спрямована на засвоєння термінів, пов’язаних з гендером.

3. Вправа «Стереотипи». Об’єднання у 5 мікрогруп, кожній з яких  пропонуються твердження про чоловіків та жінок. Потрібно визначити, чи це стереотип, чи правда і довести свою думку. 

4. Інформаційне повідомлення «Законодавча база гендерної політики». Відомості із законів України

Висновки, які зроблені учнями: 

Отже, потрібно боротись із гендерними стереотипами. А саме:

• Ознайомлюватись з основами гендерної теорії й спробувати дивитись на світ через гендерні окуляри.
• Навчитись відрізняти стереотипні уявлення та кліше від реального життя.
• Слідкувати постійно за собою, щоб не відтворювати стереотипи, а ставитись до людей і світу неупереджено.
• Навчати поняттю гендера інших – знайомих, родичів, друзів.

 

  Сьогодні я відвідала урок інформатики. 

  Тема уроку: Двійкове кодування та передача повідомлень.

Кабінет провітрений та підготовлений до проведення заняття.

Комп’ютерна техніка до уроку підготовлена. Усі робочі комп’ютери увімкнено. Вчитель раціонально та дидактично грамотно визначив основну мету уроку, яка відповідає віковим та інтелектуальним особливостям учнів класу і випливає із змісту навчального матеріалу. Відповідно до мети та завдань уроку, тип вибрано правильно. Вчитель вміло проводить мотивацію уроку, що сприяє підвищенню їхнього інтересу до вивчення нової теми.  Свідомому засвоєнню нового матеріалу слугувала актуалізація знань та вмінь учнів. Була проведена фронтальна перевірка домашнього завдання. Проте вона не охопила всіх учнів. Для формування вмінь з даної теми, вчителька організовує роботу парну роботу учнів за комп’ютерами (а ще тому, що на всіх учнів комп’ютерів просто не вистачає). Під час виконання практичних завдань вчителька виступає у ролі консультанта, порадника. Активними на уроці є деякі учні, інші просто за всім спостерігають. Взаємини вчителя та учнів можна назвати ліберальними. На уроці учні є недостатньо дисциплінованими, не завжди дотримуються правил техніки безпеки. Лише одиниці можуть та прагнуть самостійно оволодівати знаннями за допомогою довідкового матеріалу, комп’ютера, підручника. Це також можна пояснити ще й тим, що вчитель молодий, і вони просто не так його бояться і сприймають як товариша. Щодо викладу навчального матеріалу можна відзначити високий рівень вчителя володіння матеріалом та вміння працювати з комп’ютерною технікою.

  Підбиваючи підсумки, можна сказати, що вчитель досягнув поставленої мети. Педагог володіє основними методами навчання та реалізує загально дидактичні принципи у своїй діяльності, хоча в майбутньому потрібно використовувати більш різноманітні методи навчання, залучати всіх учнів до активної навчальної діяльності

День 4. Відвідування уроків

  Трудовий день розпочався з ознайомлення з методикою проведення соціометричного дослідження та етапами обробки результатів. Оскільки потрібно було проводити соціометрія за двома критеріями, я обрала наступні запитання для учнів класу:

*офіційний критерій: "Якби не знав, як виконувати домашнє завдання, то до кого б звернувся? "

* неофіційний критерій: «Якби ти мав зайві квитки в кіно, 
кого би ти запросив з собою?».

  Для того, щоб процедура дослідження пройшла максимально швидно, я підготувала для кожного учня окрему карту з двома запитаннями та місцем для відповіді. Таким чином, учням не потрібно було весь час повторювати запитання та пояснювати завдання.

  1 урок, який я відвідала - алгебра. 
Тема уроку: «Числова функція. Способи задання функції».

  Урок супроводжувала презентація, яка транслювалась на телеекрані, чим відразу вчитель зацікавила учнів. Мотиваційний момент вдався завдяки тому, що вчитель провела аналогію теми уроку з реальним життям: "Процеси реального світу тісно пов'язані між. собою. Серед різноманіття явищ вчені виділили такі, у яких взаємозв'язок величин настільки тісний, що, знаючи значення однієї з них, можна визначити значення другої величини. Наприклад, знаючи сторону квадрата, можна знайти його площу або периметр." Далі була актуалізація опорних знань шляхом опитування учнів про означення функції, позначення, аргумент та залежну змінну, облась визначення та значення. Учні пригадували довго та не могли чітко сформулювати визначення, але швидко згадали позначення. Загалом, актуалізація була короткою, але важливою для учнів. Для кращого закріалення повтореного, вчитель запропонувала знайти область визначення та значення функцій. Учні працювали в парах, що сприяло згуртованості класу. Цікавими були задачі за графіком, адже вчитель підібрала реалістичні дані про наше життя: вольт-амперні характеристики деяких електричних елементів, тобто залежність сили струму від напруги задано графічно, кардіограму людини, яку можна вважати графіком зміни електричного потенціалу на волокнах серцевого м'яза під час його скорочень. Учні досить позитивно відреагували на такі приклади, адже їх завжди цікавить питання "Де математику застосовують в житті?". Потім вчитель провела тестування, але учні не були зосереджені та розсіювали свою увагу. Загалом,  перша частина уроку пройшла вдало, але завершення могло бути кращим.

     2 урок, який я відвідала - українська література. 
Тема уроку: "Іван Нечуй-Левицький. Життя і творчість письменника як новий імпульс української літератури".

  Урок пов’язаний із попередніми оглядовими заняттями, на яких учитель подавав відомості про літературний процес, окреслив політичну ситуацію того часу. Наскрізна цитата уроку: "Одне лиш знаю: біль за людей завжди тяжко мене палить. І. С. Нечуй-Левицький"

Навчальний матеріал повністю відповідає темі уроку, має виражене виховне значення, сприяє естетичному розвиткові дітей. Учитель використовував лише вербальні засоби навчання (шкільна лекція), найбільш важливий матеріал записував на дошці. Учні у своєму мовленні послуговуються русизмами. Деякі учні розмовляють лише російською (це пояснюється багатонаціональністю класу). Учитель намагався виправляти помилки. Було проведено класичний урок із застосуванням учителем пояснювально-ілюстративного та евристичного дидактичних методів; методичні прийоми відповідали методам. Матеріал можна було б подавати з більшою емоційністю, що зумовило б більшу зацікавленість учнів. Оцінки були оголошені й аргументовані. Домашнє завдання учитель оголосив та прокоментував наприкінці уроку.