День 3. Інтерв`ю з вчителями

  Сьогодні день був присвячений збиранню відомостей про 10 клас у класного керівника та інших вчителів. Так би мовити, "інтерв'ю" з Євгенією Олександрівною тривало протягом 1 уроку, з якого я винесла для себе багато цікавих моментів, які описані детальніше в характеристикі класу. Ми ближче з класом роздивилися класний куточок та оформлення класу, до якого долучилися самі учні. Облаштування класу досить домашнє та навіює теплу атмосферу затишку.

  1 урок, який я відвідала - зарубіжна література. Відразу кидається в очі, що вчителька дуже начитана та красномовна, добре володіє українською мовою та любить цитувати письменників. Тема уроку: "Філософські та моральні проблеми в трагедії "Гамлет".Провідн мотиви твору". Актуалізація опорних знань розпочалася з перевірки домашнього завдання за допомогою методики взаємопитань: Учні ставили одне одному запитання й відповідали на них. Якщо школярі не зважали на якісь важливі деталі, запитання формулювала вчителька. Учні досить активно ставили запитання, оскільки їм було цікаво побувати в ролі вчителя, але відповідали не вневнено, що свідчить про погану підготовку до уроку. Далі вчитель запропонував невеличку самостіну роботу на два варіанти: один ряд вказував в творі ознаки епічного твору, інший - ознаки поетичного твору. Після цього, учням запропоновано скласти опорний конспект та зачитати улюблені абзаци із твору з поясненням свого вибору. На середину уроку учні втратили зацікавленість та почали займатися своїми справами, доки не отримали ряд зауважень. Завершився урок інтерактивним прийомом "Мікрофон". В цілому, на уроці було задіяно словесно-логічне мислення та образну пам'ять.

  2 урок, який я відвідала - хімія. Тема уроку "Поняття про явище ізомерії та ізомери". Відразу слід відмітити, що урок супроводжувався презентацією на екрані, а тому всі відразу були зацікавлені в перегляді матеріалів. Форми проведення на уроці: «Мозковий штурм», складання узагальнюючої схеми, робота в групах, міні лекція, перегляд в 3-D молекул. Вчителька на дошці записала основні поняття теми, аби вони кращі запам'яталися. Всі види роботи були досить цікавими та різноманітними. Учні позитивно реагували на зміну форм роботи та були зайняті весь час, оскільки вчитель добре організував роботу. Звичайно, біли учні, які порушували дисципліну(як і на інших уроках), тому доводилось відволікатись на зауваження. Цей урок був досить продуктивним, адже задіяно різні види пам,яті, мислення. Найбільш привабливою формою на уроці була робота в групах, але вона викликала різні емоції з приводу формування груп вчителем, адже за основу взято успішність школярів: в кожній групі був відмінник та учень, який навчається гірше вереднього рівня. Дуже вдало підібрані 3-D моделі, які зацікавили не тільки відмінників, але й інших учнів, які не мають відношення до хімії. Отже, це був найцікавій урок за період моєї практики. 

x

День 2. Спостереження за класом

   

    Оскільки попередній день був насичений загальним знайомством зі школою, то сьогоднішній день практики був присвячений спостореженню за особливостями міжособистісною взаємодією учнів на уроках та перервах.  Були проведені бесіди з класним керівником та вчителями з метою отримання інформації щодо особливостей міжособистісних стосунків у класі.
    Відразу зацікавив нестандартний підхід до учнівської громадськоїх роботи. Класна година, на якій були роздані обов`язки для кожного учня, була проведена у формі ділової гри - суду. В процесі судового засідання було враховано показання "свідків" стосовно найкращих якостей учня та його сильних сторін, а також винесено "вердикт" після перемовин "присяжних" (в обличчі лідерів класу) та судді (в обличчі класного керівника). По завершенню цієї години у якості звіту був запропонований "Витяг з протоколу виборів 10 класу", з такими цікавими посадами: Милосердя, Тріумф, Глобус, Олімп, Правекс-клуб та ін.
    А також у 10 класі є традиція спільних святкувань днів народжень: для іменинника заздалегідь кожен учень пише своє привітання на невеликому аркуші паперу, який потім складається в невеликий квадрат і додається до святкового ковпака. Цей конус розташовують на парті іменинника, який зранку переглядає свої вітання. Впродовж дня також передбачено святкову програму з невеличкими іграми на перервах, які готують однокласники.
    Загалом панує творча атмосфера, яка сприяє згуртуванню класу. Але оскільки в класі 30 учнів, то всеж-таки існують мікрогрупи, які спілкуються між собою ближче, ніж з однокласниками.
    Також я відвідала урок геометрії. Слід зауважити, що організаційний момент був трішки затягнутим, адже учні після перерви довго приходили в робочий стан, але вчитель вправно налаштувала їх на працю, оголошуючи мету уроку та короткий план. Тема уроку: Теорема синусів та косинусів. Обчислення площі за формулою герона.  Вчитель наголосив, що сьогодні буде урок-повторення минулого матеріалу, адже вона викладала вперше в цьому класі і не могла оцінити їх рівень знань. Любов Юріївна побудувала прямокутний трикутник, при цьому звернула увагу учнів, що в даному випадку зручніше побудувати трикутник не так, як звикли, а "покласти" його на гіпотенузу, оскільки так простіше буде показати співвідношення. Далі розглядали відповідні пари подібних трикутників, звідки виводили нові для учнів формули. Після цього, вже для загального випадку, учні намагалися самостійно відтворити усі формули, зробили певні висновки. Коли увесь теоретичний матеріал було розглянуто, перейшли до розв'язування задач. Загалом в учнів була задіяна довільна увага, оскільки вони розуміли, що далі матеріал буде складніший й потрібно зараз згадати основні моменти. 
   Також я звернула увагу, що вчителька використовували задачі практичного змісту, які допогли краще логічно зрозуміти умову задачу та знайти її розв`язок. Один учень працював біля дошки, інші допомогали з місця. За урок встигли розв`язати по одній задачі на кожну теорему, та одну практичну задачу на формулу Герона. Емоційний стан учнів був задовільним, але більшість відволікалась на свої справи.

День 1. Знайомство з адміністрацією школи та класом

   

                  Інформаційна довідка про КСШ№9 

     Сьогодні день, на який з хвилюванням чекали ми всі. Так, ми вийшли на активну педагогічну практику в школу. Для мене також це перший день на робочому місці, адже я влаштувалася на посаду інженера-електроника. На мою думку, цьому сприяло засвоєння другої спеціальності - інформатика, яка стала головним рушієм по життю.  

    День видався досить насиченим та емоційним. Він розпочався зі знайомства зі спеціалізованою школою КСШ9, педагогічним колективом, завучем школи та вчителем-предметником Любов Юрієвною, яка відразу надала доступ до методичної літератури та математичних посібників. 

   Мене було закріплено на час педагогічної практики за 10 класом, отож особливо плідно ми вели бесіду з класним керівником - Євгенією Олександрівною на предмет загальної характеристики класу. Учні також проявили інтерес до моєї появи в класі, уважно слухали мою невеличку розповідь про мету мого перебування в школі та були в очікуванні нових форм спілкування, цікавих уроків та позакласних заходів.  В цілому, можна сказати, що учні з повагою ставляться до свого класного керівника та до інших вчителів.

   Я ознайомилась з календарним планом вчителя математики і з планом виховної роботи класного керівника та порадилася щодо нашої співпраці. Також, сьогодні я мала можливість відвідати уроки вчителів-предметників, ознайомитися з методикою їх викладання, прийомами навчальної роботи, а також із методами підтримки дисципліни у класі. 

                   

Настановча конференція(інструктаж з питань організаціїі проведення педагогічної практики)

    

     Активна виробнича практика розпочалася з настановчої конференції, де методисти кафедри психології, педагогіки, математики та інформатики ознайомили студентів з вимогами до проходження педагогічної практики. Також було наголошено, що у процесі практики відбувається виховання у студентів стійкого інтересу до професії вчителя, потреби в педагогічній самоосвіті; закріплення, поглиблення та синтезування психолого-педагогічних, методичних і мовних знань у процесі їх використання для вирішення конкретних навчальних завдань; свідоме застосування студентами теорії навчання в практичній діяльності, усвідомлення її професійної значущості; формування та розвиток професійних навичок і вмінь; розвиток у студентів вміння здійснювати самоконтроль, самоаналіз та об'єктивну самооцінку своєї педагогічної діяльності; ознайомлення з сучасним етапом навчально-виховної роботи в школі, передовим педагогічним досвідом; вироблення творчого, дослідницького підходу до педагогічної діяльності. 

  

     В процесі обговорення завдань з кожної кафедри виникла необхідність визначитися з форматом здачі звітної документації, у результаті якої виділили паперовий та електронний формат звітності.

     Після цього нам дали поради стосовно співпраці з адміністрацією школи, класним керівником та класом. Було повідомлено про права та обов'язки, які має студент-практикант, а також проведено інструктаж з техніки безпеки.

     Наприкінці оголосили розподіл по школам, назвали директорів шкіл, а також методистів, які закріплені за певною школою, а також побажали творчого успіху та приємних вражень від виконуваної роботи та успішного проходження практики!

Як формують репрезентативну вибірку?

     Значна частина статистичних досліджень пов'язана з описом великих сукупностей об'єктів. Якщо цікавлюча нас сукупність дуже чисельна або її елементи малодосяжні або існують інші причини, що не дозволяють вивчати відразу всі її елементи, то звертаються до вивчення якоїсь частини цієї сукупності. Така частина сукупності вибрана для повного дослідження усіх елементів називається вибіркою або вибірковою сукупністю, а уся множина досліджуваних елементів називається генеральною сукупністю.

     Вибірка буде репрезентативною, якщо відбір елементів у вибірку проводиться випадково. Це означає, що всі елементи генеральної сукупності мають однакову вірогідність потрапити у вибірку.

     ВИБІРКА РЕПРЕЗЕНТАТИВНА — відібрана за принципами випадковості частина сукупності (тестованих), яка з певною точністю відтворює всю генеральну сукупність за складом тестованих та їхніми основними статистичними характеристиками (середнім балом, часткою успішних або помилкових відповідей тощо).

     Таким чином, для того щоб провести обстеження великої сукупності, наприклад, усіх студентів України, необхідно зробити вибірку із великої почаė ткової сукупності, наприклад, усіх студентів міста Кривий Ріг, обстежити цю вибірку. Після цього необхідно з'ясувати як інформація, отримана від вибірки може бути використана для вивчення великої початкової сукупності усієї країни.

     У більшості статистичних досліджень потрібно з деякої генеральної сукупності сформувати вибірку згідно заданим показникам адекватності. На підставі властивостей випадкової вибірки і висунутого критерію ефективності необхідно оцінити вибіркові статистичні характеристики. По вибірковим характеристикам наеобхідно методом математичної індукції зробити висновок про характеристики усієї генеральної сукупності досліджуваних об'єктів.

    Процес формування вибіркової сукупності в повністю можна описати за допомогою таких п'яти характеристик.

1. Кількість ступенів відбору.

2. Тип виділених об'єктів репрезентації при переході від од­ного ступеня відбору до іншого.

3. Тип районування виділених об'єктів репрезентації на про­міжних ступенях відбору.

4. Способи відбору об'єктів репрезентації та одиниць спосте­реження на кожному ступені.

5. Розмір та обсяг вибіркової сукупності (кількість одиниць спостереження, відібраних на останньому ступені відбору)

    Ступінь відбору

    Об'єкт репрезентації слід відрізняти від одиниці спостережен­ня.

    Об'єктами репрезентації називають елементи вибіркової сукупності, тобто територіальні спільноти та організації, в яких, у свою чергу, концентруються одиниці спостереження.

    Одиниці спостереження — це елементи сформованої вибіркової сукуп­ності, які безпосередньо є джерелом соціальної інформації. І об'єк­ти репрезентації, і одиниці спостереження становлять соціальні об'єкти, яким властиві характеристики, що є суттєвими для пред­мета конкретного дослідження. Об'єкт репрезентації та одиниці спостереження можуть збігатися й відрізнятися

    Виділяють два типи об'єктів репрезентації: політико-адміністративні одиниці (область, різні види населених пунктів, сільра­ди тощо) і промислові та сільськогосподарські підприємства, уста­нови, заклади освіти тощо. На кожному проміжному ступені відбо­ру процес виділення об'єктів репрезентації починається з групу­вання їх за певними ознаками у типологічні групи, з яких виді­ляються один або кілька найтиповіших представників. 

    Під спо­собом районування виділених на проміжних ступенях відбору об'єктів репрезентації розуміють алгоритми або методи типологізації їх (або одиниць спостереження) у групи, з яких відбира­ють найтиповіших представників.

    Тип відбору об'єктів репрезентації та одиниць спостереження:

• Під ви­падковим відбором одиниць сукупності будемо розуміти відбір, за якого кожна одиниця генеральної сукупності матиме однакову або майже однакову ймовірність потрапити до вибіркової сукуп­ності. 

• Невипадковим (спрямованим) будемо називати відбір, за якого одиниці вибіркової сукупності відібрані за певним кри­терієм. Випадкові та невипадкові типи відборів мають кілька видів. Коротко охарактеризуємо кожний з них.

• Імовірнісні відбори. Під імовірнісними розуміють відбори, за яких, по-перше, кож­на одиниця генеральної сукупності зберігає рівну або майже рівну ймовірність бути відібраною до вибіркової сукупності і, по-друге, сформована таким чином вибіркова сукупність має бути досить великою за обсягом.

• Районований відбір. Одним із видів випадкового відбору є районований відбір. Теорія та практика вибіркового методу свідчать, що ймовірніс­ний відбір використовується порівняно рідко (лише у 8 % загаль­ної кількості типів відборів), оскільки, з одного боку, в більшості випадків його можна помітно поліпшити, виходячи з економіч­них критеріїв, а з іншого — дуже часто його просто неможливо застосовувати. 

• Гніздовий відбір. Під гніздом розуміють проміжний об'єкт дослідження, який відбирається на кожному ступені і є висхідною сукупністю для наступного відбору. Гніздами можуть бути різні одиниці відбору, починаючи з міста, району і закінчуючи виробничими бригада­ми, сім'ями та ін. 

• Систематична вибірка — це, як правило, вибірка з різних алфавітних списків, картотек тощо. Відбір одиниць відбувається через один і той самий інтервал (крок) у вихідному алфавітному чи пронумерованому списку, до того ж номер у списку, з якого починається відбір, визначається випадково.

• Квотний відбір. Найпоширенішим серед невипадкових методик формування вибіркової сукупності є квотний відбір. Відбір за квотами передбачає наявність статистичних даних за низкою сут­тєвих або корелюючих з ними характеристик генеральної сукуп­ності. Відповідно до складу генеральної сукупності встановлю­ють квоти для певних суттєвих ознак (переважно соціально-де­мографічних). У такий спосіб намагаються досягти адекватності вибіркової та генеральної сукупностей.

     Таким чином, найважливішою властивістю статистичної обробки даних є проблема репрезентативності вибірки. Вибірка повинна адекватно відображати властивості генеральної сукупності. Репрезентативна вибірка гомоморфна генеральній сукупності. В забезпеченні репрезентивності вибірок слід виходити з вивчення властивостей генеральної сукупності. Репрезентативність вибірки досягається випадковістю відбору, коли кожний елемент генеральної сукупності має однакову ймовірність бути відібраним. При оцінюванні репрезентабельності вибірки враховується те, яким чином отримана вибірка, і те, яку кількість показників генеральної сукупності "перекривають" показники вибірки.

Першоджерела:

1. https://studfiles.net/preview/5835478/page:7/2. В.П Авраменко, П.Ċ.Ткаченко  О.В. Попов / Харківський національний університет радіоелектроніки, Харків. - М: Формування репрезентативних вибірок для статистичних досліджень. Режим доступу: file:///C:/Users/HELGA/Downloads/zhups_2011_2_21.pdf3. https://pidruchniki.com/81130/sotsiologiya/reprezentativni_nereprezentativni_vibirki